Записи

новости

Очікуване спрощення започаткування бізнесу прийшло. Тепер виникає запитання, як з ним жити?

55

21 квітня Верховна Рада України прийняла два закони, про внесення змін до деяких законодавчих актів (3263-VI та N 3262-VI ), які покликані спростити умови започаткування ведення бізнесу в Україні.
Таке спрощення буде відбуватися у два етапи. Так, перший Закон № 3263 набрав чинності 07.06.2011 року, другий – № 3262 набирає чинності з 28 серпня 2011 року. Отже, на сьогодні відкривати власний бізнес, як стверджують ініціатори прийнятих законів (Кабінет Міністрів України) має бути простіше та менш затратно.
Таким чином з 7 червня цього року для реєстрації створення юридичної особи непотрібно формування статутного капіталу (раніше засновниками повинно було бути сплачено 50% статутного капіталу до моменту реєстрації юридичної особи). Нагадаємо, що до прийняття вказаних змін мінімальний розмір статутного капіталу для товариства з обмеженою відповідальність встановлювався на рівні однієї мінімальної заробітної плати, діючої на момент його створення (ст. 52 Закону «Про господарські товариства). Також встановлюється, що розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства та унітарного комунального підприємства визначатиметься їх засновниками самостійно.
Зазначена зміна на практиці дійсно повинна спростити умови започаткування власного бізнесу, оскільки раніше складнощі виникали, вже з визначенням розміру статутного капіталу при створення товариства. Так, як відомо, розмір мінімальної зарплати змінюється декілька разів на рік, хоча формально в законі була норма про те, що статутний капітал визначається на дату створення товариства, проте згідно ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Таким чином, виникала ситуація, коли на дату прийняття рішення про створення та підписання статуту засновниками він відповідав вимогам закону, проте на дату реєстрації, якщо збільшувалась мінімальна заробітна плата, реєстратор не приймав документи в такому вигляді, оскільки вони виявлялися такими, що суперечать чинному законодавству.  Отже, засновники були змушені заново підписувати статут, затверджувати інший розмір статутного капіталу. Тут і виникала друга проблема, оскільки потрібно було до моменту реєстрації внести 50% статутного капіталу, то і, відповідно, засновникам додатково потрібно було поповнювати тимчасовий рахунок в банку до необхідної суми.
Усунення цих проблем та надання повноважень засновникам самостійно вирішувати потрібний їм розмір статутного капіталу при створенні товариства є позитивним кроком до спрощення створення суб’єктів господарської діяльності. Так, без сумніву, статутний капітал в сумі однієї мінімальної заробітної плати не може бути основою для ефективного започаткування і ведення бізнесу. Разом з тим, в кожному конкретному випадку необхідний різний початковий капітал, так створення юридичної особи для торгівельної діяльності в окремому кіоску потребує значно менших затрат, ніж, наприклад, створення туристичного оператора чи окремого заводу по виготовленню продукції. Крім того, надання засновниками можливості сплатити його протягом першого року роботи підприємства дозволить з одного боку спростити створення товариства, оскільки не потрібно буде витрачати часу і коштів на відкриття тимчасового рахунку в банку.
Інша частина норм, що набула чинності з 7 червня, покликана спростити порядок подачі таких документів реєстратору та спростити порядок реєстрації юридичної особи. Проте в цьому випадку, важко однозначно стверджувати, що ці норми є позитивними та спростять умови ведення бізнесу. Так, вказаним законом внесено зміни до ряду норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо відміни обов’язковості подання нотаріально засвідчених документів, та передбачено, що окремих випадках засновники можуть подавати «ксерокопію, нотаріально засвідчену копію».
Отже, головна зміна, що з 7 червня непотрібно справжність підписів засновників посвідчувати нотаріально, достатньо подати реєстратору письмово оформлений установчий документ, прошитий, пронумерований та підписаний засновниками.
Формально, на перший погляд, це дійсно спрощує процедуру, оскільки засновникам непотрібно витрачати свій час та гроші на нотаріальне оформлення установчих документів, що, як правило, коштує дорожче, ніж донедавна встановлений мінімальний розмір статутного капіталу для товариства з обмеженою відповідальністю.  Разом з тим, фактично ця «спрощена» процедура відкриває ряд можливостей для зловживань і шахрайства. Так, фактично на жодній із стадій створення юридичної особи не перевіряється наявність волевиявлення конкретного засновника на створення юридичної особи. Тобто, фактично, маючи копію паспорта особи та її ідентифікаційного номера, який ми досить часто здаємо у всі органи (від банків і нотаріусів, до окремих суб’єктів, з якими укладаємо договори чи влаштовуємося на роботу), не задумуючись про наслідки, особа записує дані так званих засновників, підробляє підпис і подає ці документи державному реєстратору для реєстрації юридичної особи. При цьому, відповідальність за результати діяльності такої юридичної особи будуть нести засновники цієї юридичної особи, а тому не дивуйтеся, якщо одного дня виявиться, що ви є власником декількох юридичних осіб з не дуже хорошою репутацією. Більше того, якщо така юридична особа виявиться причетною до певних злочинів (наприклад ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, одержаних злочинним шляхом), то крім формально директора та бухгалтера, які відповідатимуть за таку діяльність, вам вкрай складно буде довести, що ви нічого не знали про цей злочин і не були учасником злочинної групи.
Крім того, хоча відповідальність за відповідність установчих документів вимогам закону несуть засновники, здійснюючи їх нотаріальне посвідчення, засновники могли розраховувати на консультацію нотаріуса і його перевірку цих документів, що спрощувало процедуру їх реєстрації чи оформлення декілька разів через допущені помилки. Так, зокрема, діяльність туристичних операторів, посередницька діяльність у сфері страхування є виключною, о тому якщо засновники, забувши про це, запишуть також інші види діяльності, вони не зможуть отримати ліцензію на свою діяльність, а відповідно і змушені будуть вносити зміни в такі документи. А тому в даному випадку буде не спрощення започаткування бізнесу, а навпаки.
Отже, 9 червня ми спробували дізнатися у реєстратора, чи можна зареєструвати нову юридичну особу по звичайному письмовому статуту, враховуючи такі, зміни, проте самі реєстратори ще не знають, як їм діяти, а тому порадили нам подати всі документи «по-старому», оформивши їх нотаріально.
Щодо інших документів, то по всьому тексту Закону «Про державну реєстрацію…» передбачено, що заявника мають право подавати поряд з оригіналами документів їх нотаріально засвідчені копії, чи копії. Аналогічне роз’яснення біло надано також державним реєстраторам. Проте, з тексту відповідних норм закону незрозуміло, це право заявників подавати документи, які вони бажають, з перерахованих вище. Чи все ж право реєстратора обирати з переліку, а для заявників лише обов’язок надати ті документи, які вимагає реєстратор. На нашу думку, все ж реєстратор самостійно вирішуватиме за власним бажанням, які документи він вимагатиме від заявників. А тому можна сказати, що якщо у вас немає знайомого реєстратора, то і сподіватися на спрощення процедури реєстрації не варто.
Перейдемо до іншого Закону, який набирає чинності з 28 серпня цього року. Вказаний Закон надаватиме можливість суб’єктам господарювання діяти на основі модельного статуту, який буде додатково розроблений Кабінетом Міністрів України для кожного виду суб’єкта господарювання. Важко сьогодні стверджувати про позитиви чи негативи такого підходу, не маючи форми такого модельного статуту. Тим не менше, на перший погляд така модель повинна спростити започаткування та ведення бізнесу в Україні, оскільки засновники не завжди знають всі вимоги до оформлення установчих документів юридичної особи та особливості їх формування, а тому змушені звертатися до спеціальних компаній, які за плату підготують їх. Якщо ж засновники готують такі документи самостійно, є ризик, що через певні допущені помилки державний реєстратор може відмовити у проведенні реєстрації, а тому засновники будуть змушені витратити додатковий час та кошти на доопрацювання цих установчих документів.
Разом з тим,  вирішуючи працювати на підставі модельного статуту, засновники повинні бути готові до того, що в ньому не будуть врегульовані окремі специфічні положення, які іноді доцільно передбачати в установчих документах (зокрема, обмеження для директора щодо укладення окремих угод: відчуження майна, отримання позик, тощо).
Таким чином, вказаними змінами передбачено, як позитивні, так і негативні зміни для суб’єктів господарювання, а їх ефективність, доцільність та дієвість в умовах сьогодення ми з вами зможемо побачити вже найближчим часом.

Топорецька Зоряна
1 комментарий
Декабрь 17, 2014 16:56

практика показує, що такі зміни були не даремними.

еще коментарии
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий