Записи

злободневные советы

Шкода внаслідок дефекту продукції: що нового?

33

Не перестають дивувати українського споживача повідомлення в ЗМІ про те, як суди країн ЄС та США виносять рішення про відшкодування кругленьких сум за шкоду, завдану неякісною продукцією, роботами або послугами. Дійсно, в судовій практиці України навряд чи зустрінеш рішення про стягнення кількох сотень тисяч гривень за подібними позовами, тоді як громадянці США Стеллі Лібек за позовом до McDonald’s вдалося стягнути 640 тис. дол. всього-на-всього через пролиту каву.

Безумовно, гарантією якісного захисту споживача від шкоди, завданої неякісним товаром, є, перш за все, чітке врегулювання даного питання на законодавчому рівні. І сьогодні, нарешті, ми можемо відмітити важливий крок наших нормотворців, що був зроблений у цьому напрямку з метою наближення національного законодавства до європейських стандартів.

Так, з 17 вересня 2011 року вступив в силу Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» № 3390-IV, прийнятий Верховною Радою України ще 19.05.2011р. Цей Закон регулює відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні.

Зауважимо, що даний нормативно-правовий акт майже в повному обсязі вміщує положення Директиви Ради Європейських Співтовариств «Про уніфікацію правових та адміністративних норм щодо відповідальності виробників за дефектну продукцію» № 85/374/ЄЕС від 25.07.1985 року (ось і маємо відповідь на питання, яка дистанція відділяє нас від європейської спільноти – близько 25-ти років).

До 17.09.2011 р. відносини між виробником та споживачем щодо відшкодування шкоди, завданої неякісною продукцією, регулювалися в основному Цивільним кодексом та Законом України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023-ХІІ). Тепер до даного переліку можемо включити Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» (далі – Закон № 3390-IV). В даній статті пропоную детальніше зупинитися на основних моментах нового закону, щоб зрозуміти, на що сьогодні може розраховувати споживач.

Про поняття продукції

Перш за все, давайте з’ясуємо, що розуміється під терміном «продукція».
Продукція, згідно Закону № 1023-ХІІ, – будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Продукція, в розумінні ст. 1 Закону № 3390-IV – будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін “продукція” включає також електроенергію.

Отже, поняття продукції, що вживається в цілях нового закону є значно вужчим, а тому вимоги щодо відшкодування шкоди завданої неякісно наданими послугами або неякісно виконаними роботами в рамках Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» не можуть бути пред’явлені.

Про належну якість та безпеку продукції

Стаття 16 Закону України «Про захист прав споживачів» (що наразі викладена в новій редакції) застерігала, що шкода, завдана життю, здоров’ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Разом з тим, визначення дефектної продукції даний закон не дає, а тому споживач, насправді, міг вимагати відшкодування лише у випадку придбання товару неналежної якості.

Під поняттям «належна якість товару, роботи або послуги» Закон № 1023-ХІІ розуміє властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Таким чином, щоб отримати відшкодування, споживач повинен був довести невідповідність якості продукції встановленим вимогам або умовам договору. Якщо така невідповідність не виявлена, то підстав для відшкодування немає.
Сьогодні Закон № 3390-IV встановив, що таке дефектна продукція, а саме: «продукція є такою, яка має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов’язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію». В свою чергу, безпека продукції, відповідно до ст. 1 Закону № 1023-ХІІ, – це відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.

Як бачимо, поняття дефектної продукції є значно ширшим, ніж поняття продукції неналежної якості. Відтак, на відшкодування потерпілий може розраховувати вже тоді, коли продукція, незважаючи на відповідність певним стандартам та умовам договору, виявилася небезпечною та завдала шкоди його здоров’ю або майну.

Про споживача та користувача продукції

Уваги заслуговує також і те, що в порядку, встановленому Законом № 3390-IV, можуть захищати свої права як фізичні, так і юридичні особи. Закон № 1023-ХІІ захищає лише фізичних осіб.

Так, Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» об’єднав під поняттям «потерпілий» споживача та користувача, яким завдано шкоду внаслідок дефекту в продукції.

Якщо споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника, як це визначено ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» і лише така особа могла вважатися потерпілою від шкоди, завданої неякісною продукцією в рамках цього закону, то зараз потерпілим може бути також «користувач» – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію для провадження підприємницької діяльності або виконання обов’язків найманого працівника, чи юридична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію.

Про строк для відшкодування шкоди та строк позовної давності

Статтею п’ятою Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» закріплено право потерпілого на отримання інформації про продукцію. Особливу увагу варто звернути на право знати про час, коли продукцію було введено в обіг.

Введення продукції в обіг – це будь-яке перше платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України.

Саме з цього моменту починається відлік десятирічного строку для відшкодування шкоди згідно даного Закону. Раніше цей строк (ст. 16 Закону № 1023-ХІІ) відповідав установленому строку служби (строку придатності), і лише у випадку якщо такий строк не було встановлено -  десяти рокам з дати введення в обіг такої продукції її виробником.

Не варто плутати даний строк зі строком позовної давності, який становить три роки та обчислюється з дня, коли позивачу стало відомо або мало б стати відомо про наявність шкоди, дефекту в продукції та особу виробника.

Як бачимо, на відміну від порядку обчислення позовної давності згідно Цивільного кодексу, відлік якої починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, позовна давність за Законом № 3390-IV починає свій перебіг з моменту, коли потерпілому стало відомо про цілий ряд обставин: 1) наявність шкоди; 2) наявність дефекту; 3)особу виробника.

Про особу виробника

За шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник, це встановлено ст. 7 Закону № 3390-IV.

Виробником вважається виробник готової продукції, сировини або комплектувального виробу, складової частини продукції та будь-яка особа, яка, розміщуючи на продукції своє найменування, торговельну марку чи іншу ознаку, заявляє про себе як про виробника.

Якщо продукція була виготовлена за межами України, відповідальність як виробник несе будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, передання в найм (оренду), лізинг або розповсюдження в будь-якій іншій формі в ході провадження господарської діяльності.

Важливим для встановлення особи виробника є включення до Закону № 3390-IV наступної норми: «У разі, коли виробник продукції не може бути встановлений, кожний її постачальник (продавець) відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник, якщо він протягом 30 днів не повідомить потерпілому найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію».

Звичайно, дана стаття стимулюватиме кожну особу, яка була посередником між виробником продукції та її кінцевим споживачем/користувачем, сприяти останньому у встановленні особи виробника. В іншому випадку, такій особі самостійно доведеться нести відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією перед потерпілим.

Про умови звільнення від відповідальності та зменшення відповідальності виробника

Згідно ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла до 17.09.11р., виробник звільнявся від відповідальності у випадках, якщо: 1) він не вводив продукцію в обіг; 2) дефект в продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов’язкових для нього приписів органів державної влади; 3) шкоду завдано з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування продукції або дії непереборної сили.

Сьогодні з набранням чинності Закону № 3390-IV виробник не відповідатиме за шкоду завдану дефектною продукцією також у випадку, якщо дефект, внаслідок якого завдано шкоду, виник після введення виробником продукції в обіг, крім випадків, коли виникнення такого дефекту було зумовлено конструкцією чи складом продукції, а також не нестиме відповідальність, якщо продукція була виготовлена чи розповсюджена виробником не в ході провадження ним господарської діяльності.

У випадку, якщо шкоду завдано як внаслідок дефекту в продукції, так і з вини потерпілого чи будь-якої особи, за яку потерпілий несе відповідальність згідно з цивільним законодавством, відповідальність виробника може бути зменшена.

Між тим, виробник не може розраховувати на зменшення відповідальності, якщо шкоду завдано як внаслідок дефекту в продукції, так і внаслідок дій або недогляду третьої особи. Це лише дає право виробнику звернутися до третьої особи за відшкодуванням збитків в порядку регресу.

В цілому, і думаю зі мною погодяться, дані обмеження є досить логічними та справедливими як щодо виробника, так і по відношенню до потерпілого.

Безперечно, прийняття Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» можна вважати позитивним зрушенням у сфері захисту прав споживачів. Проте, спостерігаючи якісно новий підхід до вирішення ряду питань на законодавчому рівні, хочеться також переконатися і в дієвості даних норм. Наскільки реальним стане для потерпілих притягнення виробника дефектної продукції до матеріальної відповідальності дізнаємося з судової практики. Цікаво, чи здивує вона європейця?

Полищук Мария
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий