Записи

трудовое право

Хворіємо без помилок

87

У випадках необхідності застосування відповідальності страхувальника (роботодавця застрахованої особи), при проведенні перевірок діяльності підприємств-страхувальників органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності між суб’єктами перевірки часто виникають деякі протиріччя відповідно до діючого законодавства.Поряд з тим, страхувальники (роботодавці застрахованих осіб) стикаються у своїй діяльності із випадками недооформлених лікарняних або лікарняних з дефектами (без проставлення штампу і т. ін.), листків непрацездатності, виданих із порушенням порядку видачі та оформлення, що, часто виявляється саме після прибуття органів перевірки на підприємство.

Згідно з чинним законодавством, підприємство до прийняття листка непрацездатності повинне всебічно та повно розглянути документ, що є підставою виникнення права на отримання страхових виплат застрахованою особою. Але трапляється, що комісія соціального страхування підприємства, яка вповноважена приймати рішення про призначення відповідного матеріального забезпечення на підставі наданого їй документу, не досить уважно ставиться до своїх обов’язків, а тягар відповідальність за подібну недбалість покладається на підприємство та його керівника.

Яких заходів слід вчинити, щоб попередити несприятливі фінансові наслідки, що загрожують підприємству в такій ситуації?

Cт. 50 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі-Закон № 2240) визначає, що комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Але, у відповідності із п. 2 Постанови правління ФСС з тимчасової втрати працездатності № 26 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників та надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС з тимчасової втрати працездатності України» (далі – Порядок), підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду прийнятого рішення про призначення допомоги з тимчасової втрати працездатності недостатньо. Чинним законодавством вимагається оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Згідно з п. 4 Порядку страхувальник роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок на підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення.

П.7 Порядку визначено, що при опрацюванні заяви-розрахунку, яка подається підприємством до Фонду за підписом керівника та головного бухгалтера, робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів (зокрема, графи 5 «Причина непрацездатності» зворотнього боку заяви-розрахунку, до якої вносяться цифри, згідно з цифрами, визначеними у рядку «Причина непрацездатності» листка непрацездатності), наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Слід зауважити, що підписуючись, названі посадові особи в заяві-розрахунку засвідчують достовірність викладених даних та несуть відповідальність, зокрема, в частині правильного та своєчасного нарахування виплат з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, органи Фонду здійснюють фінансування на підставі відомостей, наданих підприємством, без перевірки оригіналу документу, що є підставою виникнення права працівника на лікарняне матеріальне забезпечення. При цьому у відповідності до чинного законодавства доступ страховика до таких матеріалів безпосередньо в лікувально-профілактичному закладі (ЛПЗ) ширший, ніж доступ страхувальника-роботодавця.

Це підтверджується положенням Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров’я № 455 від 13.11.2001 про те, що контроль за виконанням даної Інструкції закладами охорони здоров’я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров’я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об’єднання. Зокрема, страхувальник (роботодавець) в переліку органів не згадується, але представник профспілкового об’єднання зазвичай входить до складу комісії із соціального страхування.

Однак, Закон № 2240 передбачає лише право комісії підприємства звернутись до лікувально-профілактичного закладу за перевіркою належності видачі та оформлення правовстановлюючого документу (лікарняного). Також комісія із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства відповідно до ч. 4 п. 2.1 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. N 25.
Тобто, вбачається наступна ситуація, що склалась в законодавстві у сфері контролю за правильністю видачі листків непрацездатності у сфері соціального страхування, – компетенція щодо здійснення контролю за видачею листків непрацездатності належить Фонду, а права страхувальника-работодавця в цій сфері доволі обмежені. Така позиція, до речі,  викладена в Листі  ФСС з тимчасової втрати працездатності № 01-14-551 від 19.03.2010 «Про контроль за правильністю видачі (продовження) листків непрацездатності». Принаймні, даний факт не заперечує повного та всебічного розгляду документів, що подаються застрахованими особами на розгляд комісії і є підставою для здійснення виплат з тимчасової непрацездатності.

Так, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги тільки у випадку, якщо його зміст і форма відповідають вимогам, встановленим Інструкцією № 532.  А в разі нарахування та сплати допомоги з тимчасової втрати працездатності за лікарняним листом, який був неналежним чином оформлений, роботодавець порушує тим самим норми ч. 1 ст. 51 Закону № 2240.

Відповідальність страхувальника-работодавця встановлена ст. 30 Закону  № 2240 – страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Застосування на практиці цієї норми є досить спірним, оскільки в інструкціях та наказах ФСС порушення порядку використання страхових коштів розуміється як використання їх не за цільовим призначенням. До того ж, підприємство, діючи за призначенням, встановленим ФСС, не має, як таких, повноважень щодо розпорядження коштами ФСС, а може діяти тільки за  вказівкою Фонду. Порушення цільового використання коштів доцільно було б застосувати, наприклад, в разі виплати допомоги на адресу особи, якій вони не призначені або використання цих коштів в цілях виплати заробітної плати працівникам. Але ФСС вже створив не один прецендент, що свідчить про застосування ст. 30 Закону № 2240 й у подібних випадках.

В такій ситуації краще, що може зробити підприємство на захист власних інтересів до прибуття перевірки органів ФСС на підприємство, це звернутись із вимогою до ЛПЗ про усунення дефектів виданого ним документу (листка непрацездатності), зважаючи на відповідальність закладу охорони здоров’я.

П. 8.3. Інструкції № 455 за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, встановлює відповідальність лікарів. У відповідності до п. 8.5. вказаної Інструкції, у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.

Листом  Мінпраці № 389/18/153-09 від 23.10.2009  «Про надання листка непрацездатності» розяснено, що відповідно до частини першої статті 51 Закону N 2240 порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі входить до компетенції Міністерства охорони здоров’я.

Якщо все ж таки перевіряючі органи прибули на підприємство до виявлення порушення самим страхувальником-работодавцем, то зазначених фінансових санкцій уникнути буде складно. В такому разі роботодавець має право регресного звернення зобов’язання до застрахованої особи.

Відповідальність застрахованої особи встановлена Законом № 2240. Згідно зі ст. 32 та ст. 52 Закону № 2240 застрахована особа несе відповідальність за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за цим Законом, а надміру виплачені суми матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з них у судовому порядку.

Ч. 3. ст. 30 Закону № 2240 вказує, що суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальника, підлягають поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

Відповідальність застрахованої особи, навіть в разі відсутності її умислу щодо неналежного оформлення (підробки) документу, можна обґрунтувати порушенням її обов’язку, закріпленого ст. 29 Закону № 2240, надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону.

Висновок: Таким чином, відповідальність за неналежним чином оформлені листки непрацездатності несе ЛПЗ. Натомість, за прийняття рішення про виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності за неналежним чином оформленими документами відповідає підприємство, тому в інтересах роботодавця усунути дефекти листка непрацездатності шляхом звернення до ЛПЗ, в разі наявності простої помилки при оформленні даного документу. Це попередить настання несприятливих наслідків при проведенні перевірки органами ФСС.
В разі виникнення будь-яких сумнівів щодо правильності оформлення листка непрацездатності, підприємство має повне право звертатись до органів ФСС або ЛПЗ.

Таким чином, якщо кошти все ж таки були стягнуті, за безпідставністю їх нарахування, то страхувальник має право на захист своїх прав звернутись із позовом до застрахованої особи, яка зобов’язана відшкодувати нараховані їй надлишкові виплати.

До відома: Ст. 2 Закону № 2213 від 11.01.2001 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» встановлює, що перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слесаренко Софья
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий