Записи

Уголовное право

ВСУ: заявляти про злочин судді неконституційно

108

На офіційному веб-порталі «Судова влада України» був опублікований висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов’язане зі здійсненням ними судочинства https://court.gov.ua/userfiles/vucnovok%281%29.pdf.

Цілком природно, що будь-який суддя бажає вибудувати навколо себе непідступний мур, який захистить його від невдоволених сторін, від правоохоронних органів та, деколи, від закону. Тому не дивно, що питанням укріплення недоторканності суддівського корпусу зайнялися і на найвищому рівні, упустивши той момент, що для значного числа правників ВСУ залишається взірцем правозастосування і органом нормотворчості.

Загалом, питання піднялося після внесення до Єдиного реєстру досудових розслідування відомостей стосовно суддів Євпаторійського міського суду АР Крим за заявами громадян, які не погодилися із судовими рішеннями за наслідками розгляду справ за їхньою участю та розпочатим прокуратурою м.Євпаторія розслідуванням.

Так, обурюючись такою поведінкою прокуратури ВСУ дійшов радикального рішення, що новий КПК просто суперечить Конституції України. Логіка такого висновку полягає у тому, що по старому КПК порушувати кримінальну справу щодо судді міг тільки Генеральний прокурор України або його заступник, натомість новий КПК просто зобов’язує широке коло слідчих та прокурорів вносити відомості до ЄРДР (відкривати провадження і розпочинати досудове розслідування), в тому числі за заявами вчинення злочину суддею. Саме таке зниження безпеки від кримінального переслідування ВСУ і назвав порушенням ч.2 ст.22 Конституції України, за якою конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Також, залишається незрозумілим, чому у висновку (пересипаному посиланнями на низку постанов Пленуму ВСУ та рішень Конституційного суду України) ВСУ вибудовує свою правову позицію на основі … Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.11.2012 року №1050. Саме наявність в інструкції норми про випадки, коли відомості про кримінальне правопорушення можуть і не вноситися до ЄРДР, робить таку інструкцію в очах ВСУ більш конституційною, ніж КПК 2012 року.

І з цього місця висновки ВСУ остаточно вийшли із тіні сумнівів та поміркованості і видали таке:

«Підстав для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК у прокуратури м.Євпаторія не було».

«За наслідками отримання заяв і реєстрації їх у журналі єдиного обліку відповідно до п.3.5 Інструкції вони мали бути розглянуті начальником територіального органу ВС та щодо них прийняті рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» і т.д.

Тому, не викликає подиву наступний не менш оригінальний висновок ВСУ про те, що втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення, а подана заява до правоохоронного органу за результатами вже прийнятого рішення (напевно на думку заявника незаконного) і є саме тією формою втручання.

Правда ВСУ у висновку обмовився, що судді, незважаючи на гарантії недоторканності і статусу незалежності, при здійсненні правосуддя у випадку вчинення конкретних дій, які у чинному КК визнаються злочинами, все таки притягуються до відповідальності й несуть передбачене законом покарання.

Справедливості заради треба зазначити, що у висновку ще і законодавчі ініціативи викладені, які полягають у приведенні чинного КПК до конституційного стану і запропоновано відомості до ЄРДР щодо суддів вносити Генеральним прокурором України та його заступником.

А до того часу ВСУ рекомендує прокуратурі відкривати провадження щодо суддів «Євпаторійського міського суду АР Крим» виключно у випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення, і ні в якому разі за заявами потерпілих осіб. Переклавши цивільною мовою: шановні громадяни, якщо щодо вас вчинено злочин суддею, звертайтеся із заявою до прокуратури (або до міліції), в порядку Закону України «Про звернення громадян» чекайте 30 днів, і про прийняте рішення вам буде повідомлено прокуратурою, в яку за належністю ваша заява була відправлена (ще через 30 днів). Головне, щоб гарячі сліди не сильно застигли, і буде вам справедливість…

Та не будемо вказувати високому Суду, який саме суд в Україні наділений повноваженнями конституційної юрисдикції і не будемо втручатися в стратегію самооборони суддівського корпусу. Просто будемо сподіватися на те, що нам не доведеться сидіти в кафе поруч із озброєним «засмученим» суддею, не доведеться перейти пішохідним переходом перед «неуважним» суддею, і не доведеться на власній долі випробувати несправедливе рішення судді-хабарника. Все це ми залишимо виключно на совість служителів Феміди.

Проте, вважаю за необхідне акцентувати увагу та правовій позиції ВСУ, яка стосується кожного (як правоохоронця, так і пересічного громадянина) і з якою погодитися не можна ні за яких міркувань.

Так, ВСУ «розтлумачує» положення ст.214 КПК і вказує, що «слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести до ЄРДР тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші». І далі на продовження зазначає, що «положення ст.214 КПК перебувають у взаємозв’язку із ч.1 ст.2 КК, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину – кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР».

Вищенаведеним висновком ВСУ перекреслив одну із головних демократичних реформ нового КПК – відійти у процесуальному законі на стадії досудового провадження від поняття «злочин», так слушно нарешті замінене на «ознаки кримінального правопорушення».

Тому, якщо перекласти висновок ВСУ на правозастосовну мову, то виходить таке: «слідчий, прокурор після подання заяви або повідомлення до ЄРДР вносить тільки дані про вчинення встановленою особою (належним суб’єктом) винного (із доведеною суб’єктивною стороною) суспільно небезпечного діяння (будучі обізнаним про усі обставини об’єктивної сторони) за наявності об’єкту, тобто – злочину. Дивує як ВСУ не пішов далі і не запропонував такі дані назвати обвинувальним актом.

А помилка елементарна: у визначенні злочину (ч.1 ст.11 КК) судом упущений перший елемент – протиправність, тобто, діяння, передбачене Кримінальним кодексом. І саме цей (і тільки цей) критерій, згідно ст.214 КПК має лягати в основу підстав для внесення даних до ЄРДР за заявами або повідомленнями, як кримінально-правова кваліфікація.

Загалом, вище окреслена проблема конче нагадує ситуацію навколо визначення стадії притягнення до кримінальної відповідальності, вказаного у дискусійному «депутатському» рішенні Конституційного суду України №9-рп/99 від 27.10.1999 року, яке нажаль, на правах закону закріпилося у новому КПК.

У зв’язку із цим, ще раз тверезо переглянемо висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, зробимо для себе правильні висновки і будемо застосовувати суворий, але Закон.

Толкачев Ярослав
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий