Записи

Уголовное право

Печерський районний суд м.Києва поставив крапку у справі прокурорського комоїдства

6

Визначений перелік документів, що підтверджують повноваження захисника

Адвокатом, як представником підприємства, що було залучене до кримінального провадження як потерпілий, на підставі п.11 ч.1 ст.56, ст.58 та в порядку ст.220 КПК було подане клопотання слідчому про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. До клопотання були долучені посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та договору про надання правової допомоги.

Проте, слідчий відмовив у такому праві, посилаючись на те, що адвокат не надав усі документи, що підтверджують його повноваження як представника, а саме: до клопотання не було долучено адвокатського ордера. Така незаконна бездіяльність була оскаржена до слідчого судді на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК.

Слідчий суддя розглянувши матеріали скарги, задовольнив її, тим самим ще раз окреслив перелік документів, що підтверджують повноваження захисника у кримінальному провадженні, представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або адвоката, який надає правову допомогу свідку.

Розрахунок слідчого Генеральної прокуратури України був у тому, щоб зачепитися за звичайну кому, яку так неуважно посіяв законодавець у «новому КПК».

Так, ч.1 ст.50 встановлює перелік документів, що підтверджують повноваження захисника у кримінальному провадженні, а саме: 1) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як видно із вищезазначеної норми, злощасна кома дає обвинуваченню сумнівний корм для запаленої уяви, щоб не допустити адвоката для захисту свого клієнта без виписаного, часто-густо, адвокатом самому собі ордеру.

Але автору цієї статті вдалося довести слідчому судді те, що окрім ст.50 КПК існують інші спеціальні норми, перші із яких ч.1 та ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Тобто, адвокатський ордер є похідним документом, який посвідчує, що між адвокатом (адвокатським об’єднанням чи бюро) дійсно укладений договір про надання правової допомоги та те, що адвокату надані права та повноваження. Згідно змісту ч.1 ст.50 КПК ордер замінює, а не доповнює договір про надання правової допомоги, який є первинним і головним документом, що підтверджує повноваження захисника.

Тому, законодавець надав адвокату диспозитивний, альтернативний вибір чим підтвердити свій правовий зв’язок із клієнтом – або ордером, або договором із захисником, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Тож, будемо користуватися позитивною практикою, виробленою не без допомоги правосуддя, і підсумовуючи повторимо, що згідно ч.1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером або договором із захисником про надання правової допомоги.

Крім того, візьмемо на себе сміливість заявити, що усі вищезазначені документи можна долучати у посвідчених адвокатом копіях на підставі п.9 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Толкачев Ярослав

оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий