Записи

Newsletters

Відновлення Конституції 2004 року в питаннях і відповідях (юридичний аналіз)

101

У зв’язку з тим, що сьогодні всі найкращі уми кинулись вирішувати питання «як почати жити по Конституції 2004 року?», спробуємо нижче подати його правовий аналіз із посиланням на необхідні першоджерела.

Перш ніж розглядати це питання, нагадаємо його історію:

1. Історія питання:

- 28 червня 1996 року прийнята Конституція України

- 8 грудня 2004 року прийнятий Закон №2222 «Про внесення змін до Конституції України»

- 1 січня 2006 року набули чинності зміни до Конституції, внесені Законом №2222

- 30 вересня 2010 року Конституційний Суд прийняв рішення №20-рп/2010.

В принципі, тут більше пояснювати нема чого, всі факти як на долоні і їх можна перевірити за розміщеними тут же лінками. Ми ж пропонуємо зосередитись на питанні вказаного рішення, і детально розглянути, що саме було ним змінено.

2. Рішення Конституційного суду від 30 вересня 2010 року

Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010:

- визнано неконституційним Закон №2222 про внесення змін до Конституції;

- встановлено, що Закон №2222 втратив чинність з дня прийняття рішення КС (30.09.2010)

- зобов’язано органи державної влади привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Конституції від 1996 року

Тобто, як видно, рішення про «відновлення дії Конституції 1996 року» (яка, до речі, є нечинною з 2006 року) Конституційним Судом не приймалось.

Проте, можливо діючі закони про конституційне судочинство передбачають можливість відновлення старої редакції Конституції, якщо закон про внесення до неї змін визнаний неконституційним? Для вирішення цього питання розглянемо, які наслідки передбачаються законодавством у випадку визнання закону неконституційним.

3. Які наслідки визнання Закону неконституційним?

Наслідки визнання неконституційними законів визначені в Законі України «Про Конституційний Суд України».

Відповідно до статті 73 Закону про Конституційний Суд у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».

В принципі, те саме зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення.

Таким чином, за рішенням Конституційного Суду втратив чинність Закон №2222. Ще раз закцентуємо увагу: втратив чинність саме Закон №2222, а не Конституція України в редакції змін, внесених Законом №2222.

Іншими словами, конкретні статі Конституції щодо повноважень Парламенту, Уряду та Президента, які у 2004 році змінені Законом №2222, неконституційними не визнавались.

Враховуючи те, що Конституційний Суд не визнавав неконституційними окремі статті Конституції України в редакції Закону від 2004 року, на даний момент всі не визнані неконституційними статті Конституції залишаються чинними.

Отже виходить, що на даний момент діє Конституція України в редакції змін, внесених Законом №2222 від 2004 року.

4. Які наслідки покладеного Конституційним Судом зобов’язання «привести у відповідність»?

З іншого боку не треба забувати, що є пункт 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду, яким вирішено:

«згідно з частиною другою статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» покласти на органи державної влади обов’язок щодо невідкладного виконання цього Рішення стосовно приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року №2222-IV.»

Відповідно до статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України»:

«У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.»

Таким чином, всі органи державної влади на виконання рішення Конституційного Суду зобов’язані привести свої нормативні акти у відповідність до Конституції в редакції, що існувала до внесення змін. Відповідно, на виконання рішення Конституційного Суду від 30.09.2010 року Верховна Рада України була зобов’язана привести Конституцію України у відповідність до редакції, яка існувала до внесення до неї змін Законом №2222.

Іншими словами, рішення Конституційного Суду не відновлювало дію Конституції в редакції 1996 року, а лише зобов’язувало Верховну Раду внести до Конституції зміни, які б відповідали редакції 1996 року.

5. В якому порядку Верховна Рада може внести зміни до Конституції України?

Зміни до Конституції вносяться Верховною Радою України в порядку, передбаченому розділом ХІІІ Конституції:

- законопроект подається не менше як 150 народними депутатами;

- цей законопроект схвалюється більшістю депутатів (226 голосів);

- цей самий законопроект на наступній сесії схвалюється не менше як 2/3 (300 голосів);

- розгляд законопроекту здійснюється за наявності позитивного висновку Конституційного Суду.

Враховуючи те, що Верховна Рада дотепер не виконала рішення Конституційного Суду, не привела Конституцію у відповідність до її редакції від 1996 року, на даний момент продовжує діяти Конституція з урахуванням змін, внесених Законом від 2004 року №2222.

6. Чи може зміни до Конституції України вносити Конституційний Суд?

Відповідно до статті 147 Конституції: «Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.»

Тобто, Конституційний Суд лише дає правову оцінку законам, і може в певних випадках приймати рішення про втрату ними чинності. Проте, КС не вирішує питання про прийняття Законів, внесення до них змін або відновлення їх окремих редакцій.

7. Чи не здійснено Конституційним Судом відновлення старої редакції Конституції в мотивувальній частині?

Так, в пункті 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду зазначено, що він «виходить з того, що визнання неконституційним Закону №2222 у зв’язку з порушенням процедури його розгляду та ухвалення означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України, які були змінені, доповнені та виключені Законом №2222

Разом з тим, мотивувальна частина рішення Конституційного Суду містить лише зазначення певних обставин, якими керувався Суд при розгляді конституційного подання. На відміну від резолютивної частини, встановлені в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду обставини не мають особливого правового значення, і не породжують правових наслідків. Всі наслідки мають передбачатись саме в резолютивній частині рішення, якою, як зазначено вище, жодних змін до Конституції не вносилось і не могло вноситись.

І взагалі, внесення змін до Конституції мотивувальною частиною – це дуже незвичайний механізм проведення конституційної реформи.

Крайняк Юрий
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий