Записи

интеллектуальная собственность

Пропозиції та зауваження до проекту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні.

6

29 серпня 2014 року Державною службою інтелектуальної власності, з метою врахування потреб усіх заінтересованих осіб, оприлюднений попередній варіант проекту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні (далі – проект Національної стратегії).

В зв’язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрімекс» підготувало ряд зауважень та пропозицій, які повинні бути враховані при підготовці остаточного варіанту Національної стратегії.І.Підрозділ «Стратегічні напрями розвитку інтелектуальної сфери в Україні» розділу ІІІ Національної стратегії пропонуємо доповнити  таким стратегічним напрямом розвитку інтелектуальної сфери в Україні:

- створення умов  для  вільного  доступу  громадян  до   рішень  органів  державної  влади, які наділені повноваженнями у сфері інтелектуальної власності  та  до  інформації  про  діяльність цих органів.

ІІ. Для реалізації запропонованого стратегічного напряму підрозділ «Основні завдання Національної стратегії» розділу ІІІ Національної стратегії необхідно доповнити завданнями сформульованим наступним чином:

Для створення умов  для  вільного  доступу  громадян  до   рішень  органів  державної  влади, які наділені повноваженнями у сфері інтелектуальної власності  та  до  інформації  про  діяльність цих органів:

-здійснення обов’язкового оприлюднення рішень Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності шляхом їх опублікування на веб-сайті Державної служби інтелектуальної власності (sips.gov.ua);

-удосконалення електронних інформаційних ресурсів (баз даних та інформаційно-довідкових системам), а саме: відкриття доступу до інформації про зареєстровані та подані на реєстрацію об’єкти промислової власності з дня проголошення Україною незалежності та введення ряду додаткових пошукових критеріїв: «за власником і за заявником», «за ключовими словами», «за видом» одночасно в межах кожної бази даних, інформаційно-довідкової системи.

ІІІ. Вилучити пункт підрозділу «Основні завдання Національної стратегії» розділу ІІІ Національної стратегії,  який сформульований наступним чином:

-створення національного органу для організації та координації діяльності державних органів, установ і організацій, що наділені прямими і непрямими функціями в сфері інтелектуальної власності, а також для забезпечення орієнтації їх професійної діяльності на виконання чинного законодавства по забезпеченню дотримання прав інтелектуальної власності.

Обґрунтування необхідності включення вищезазначених пропозицій до Національної стратегії:

  1. 1. Щодо здійснення обов’язкового оприлюднення рішень Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності (далі також – Апеляційна палата).

Обов’язкове оприлюднення рішень Апеляційної палати сприятиме реалізації принципу прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень, закріпленому в пункті першому частини першої статті 4 Закону «Про доступ до публічної інформації».

У Законі втілений принцип сформульований Європейським судом з прав людини (Угорський союз громадянських свобод, скарга № 37374/05, рішення від 14.04.2009 р.), за яким свобода вираження поглядів, передбачена статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, включає в себе також право на отримання інформації від державних органів і не допускає використання довільних обмежень права на інформацію.

Державна служба інтелектуальної власності України є суб’єктом владних повноважень і є розпорядником інформації отриманої або створеної в процесі виконання Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності своїх обов’язків.

Обов’язок розпорядника публічної інформації оприлюднювати в ініціативному порядку інформацію є усталеною передовою практикою іноземних держав та знайшов своє відображення у Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, ухваленій 27 листопада 2008 року (далі – Конвенція). Відповідно до статті 10 Конвенції орган публічної влади повинен вживати необхідних заходів для оприлюднення за власною ініціативою офіційних документів, якими він володіє, в інтересах сприяння прозорості й ефективності публічної адміністрації та з метою заохочення інформованої участі громадськості у питаннях загального інтересу.

Таким чином, інформація, що міститься в рішенні Апеляційної палати повністю відповідає визначенню наведеному  в статті 1 Законі України «Про доступ до публічної інформації»: «Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом» і є  публічною інформацією.

Статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, яка саме інформація підлягає обов’язковому оприлюдненню.

Апеляційна палата відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.09.2003 N 622 «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності» та Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.04.2005 N 228 «Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності» приймає:

1)Рішення за результатами розгляду  заперечень  проти  рішень  Державної служби щодо набуття прав  на  об'єкти  інтелектуальної власності;
2)Рішення щодо визнання знака добре відомим в  Україні.

Відповідно до інформаційного листа ВАСУ від 01.06.2010  N 781/11/13-10 індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та  їхніх відносин. Загальною  рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений  правозастосовний  характер.  Головною рисою таких актів є їхня конкретність,  а саме чітке формулювання конкретних  юридичних  волевиявлень  суб’єктами  адміністративного права,   які  видають  такі  акти;  розв’язання  за  їх  допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері  державного  управління;  чітка  визначеність  адресата – конкретної    особи    або осіб;  виникнення  конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З огляду на вищезазначене, рішення, що приймаються Апеляційною палатою є актами індивідуальної дії.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обов’язковому оприлюдненню підлягають акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником. Дана інформація підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті у 5-денний строк з моменту затвердження документа.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Тобто окремої конкретизації в законодавстві про те, що рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України є відкритими, не вимагається. Для відкритості даних рішення та забезпечення і гарантування вільного доступу до них достатньо того, що законодавством не обмежено доступ до такої інформації.

На сьогоднішній день немає законодавчо встановлених підстав для засекречування рішень Апеляційної палати, натомість Державна служба неправомірно продовжує відмовляти заявникам у наданні доступу до таких рішень.

Більше того, Державна служба зобов’язана здійснювати оприлюднення рішень Апеляційної палати самостійно на підставі прямої норми статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації», не чекаючи запитів про надання інформації.

При цьому, для оприлюднення рішень в жодному разі не вимагається прийняття окремого нормативно-правового акту, всупереч доводам Державної служби з посиланням в якості прикладу на Закону України «Про доступ до судових рішень».

Відсутність такого спеціального закону у випадку з Державною службою інтелектуальної власності не є та не може бути підставою для  відмови у наданні копії рішень Апеляційної палати за запитами фізичних та юридичних осіб.

Таким чином стратегічним завданням вважаємо забезпечення доступу до рішень Апеляційної палати шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Державної служби інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Дане відповідатиме принципу прозорості та відкритості  діяльності суб’єктів владних повноважень.

  1. 2. Щодо удосконалення електронних інформаційних ресурсів (баз даних та інформаційно-довідкових систем), а саме відкриття повного доступу до інформації про зареєстровані та подані на реєстрацію об’єкти промислової  власності без часових обмежень та введення ряду додаткових пошукових критеріїв.

Державна служба інтелектуальної власності України видає охоронні документи на об’єкти інтелектуальної власності на підставі рішень про видачу охоронного документу.

Рішення Державної служби інтелектуальної власності України про видачу охоронного документа містять інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання Державною службою своїх обов’язків. Відповідно до статей 1, 15 закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення Державної служби інтелектуальної власності України містять публічну інформації і підлягають обов’язковому оприлюдненню.

Однак, що стосується інформації розміщеної в базах даних (далі – БД) на сайті Державного підприємства «Український інститут промислової власності», доступ до неї є неповним і обмеженим, що не відповідає принципам встановлених законодавством і європейській практиці.

Недоліком БД, які містять інформацію про зареєстровані та подані на реєстрацію знаки для товарів і послуг, як зазначалося, є наявність часового обмеження, відповідно до якого користувачі БД, можуть віднайти інформацію щодо зареєстрованих знаків для товарів і послуг за критерієм ключових слів лише починаючи з четвертого бюлетеня за 2006 рік.

Окрім того, БД не містить можливості пошуку одночасно за критеріями «заявник», «власник», «ключові слова».

В проекті Національної стратегії зазначено, що удосконалення Національної системи інтелектуальної власності здійснюватиметься з урахуванням європейського та світового досвідів.

  1. Європейський досвід:

Пошукова база даних (реєстр) зареєстрованих торговельних марок Федеративної Республіки Німеччина передбачає 2 варіанти пошуку: для початківців і для експертів. При цьому обидва варіанти пошуку передбачають одночасно можливість пошуку за заявником, за власником та за ключовими словами, що значно полегшує пошук конфліктних знаків для товарів і послуг.

База даних знаків товарів і послуг Німеччини не містить жодних часових обмежень при пошуку торговельних марок. В базі можна віднайти торговельні марки, які подані на реєстрацію та зареєстровані навіть в першому десятиріччі двадцятого століття.

В тому числі передбачена опція, яка дозволяє здійснювати моніторинг зареєстрованих за національною та міжнародною процедурою торгівельних марок за поточний тиждень та тиждень, що передує поточному, поточний місяць та місяць, що передує поточному.

База даних торговельних марок Великої Британії передбачає такі критерії пошуку, що не притаманні українським електронним інформаційним системам як пошук за ключовими словами та за зображенням. При цьому база даних містить інформацію щодо знаків для товарів і послуг, починаючи з 1876 року, тобто не містить часових обмежень при пошуку.

  1. Світовий досвід:

Канадська база даних торговельних марок, як і база даних ФРН, дозволяє здійснювати пошук одночасно і за власником торгівельної марки і за заявником. Крім цього при пошуку в канадській базі даних торговельних марок можна обрати критерій пошуку: ім’я (найменування) попереднього власника торгівельної марки / ім’я (найменування) поточного власника торгівельної марки (в разі його зміни) / ім’я (найменування) попереднього та поточного власників торгівельної марки.

Також в Канаді пошук можна здійснювати за поточним статусом торговельної марки: активна / на стадії реєстрації  / зареєстрована / неактивна, при цьому використовуючи такий критерій пошуку як тип торговельної марки та ключові слова.

БД торговельних марок Китайської Народної Республіки передбачає одночасно такі критерії пошуку: за заявником і власником, за видом торгової марки, за ключовими словами, за кількістю власників.

Таким чином, враховуючи європейський та світовий досвід, в українських електронних базах даних об’єктів промислової власності необхідно зняти існуючі часові обмеження та розширити критерії пошуку. Такі зміни відповідатимуть і чинному законодавству, і практиці Європейського Союзу, врахування досвіду якого є пріоритетним при втіленні Національної стратегії в життя.

  1. 3.Щодо необхідності вилучення пункту, який передбачає створення національного органу для організації та координації діяльності державних органів, установ і організацій, що наділені прямими і непрямими функціями в сфері інтелектуальної власності, а також для забезпечення орієнтації їх професійної діяльності на виконання чинного законодавства по забезпеченню дотримання прав інтелектуальної власності.

Відповідно до пункту дев’ять частини 1 статті 116 Конституції України Кабінет міністрів України  спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Таким чином, створення ще одного органу, який фактично дублюватиме сферу повноважень Кабінету міністрів України, не є доцільним і, більше того, створюватиме проблеми в правозастосовній практиці.

Крім того, постановою Кабінету міністрів України «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року № 442 реорганізовано систему органів виконавчої влади, в результаті чого значно скорочено їх кількість. Очевидно, що діяльність Кабінету міністрів України спрямована на оптимізацію апарату держави, і створення національного  органу для організації та координації діяльності державних органів, установ і організацій не відповідає обраному урядом напряму оптимізації.

Данильчук Екатерина
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий