Записи

гражданское право

Піти у набуття.

-

Перехід частки у статутному капіталі товариства до спадкоємця не означає автоматичного набуття ним статусу учасника цього товариства

З належністю учаснику господарського товариства частки у статутному капіталі закон пов’язує певний обсяг прав учасника. Проте не у всіх випадках «власник» частки у статутному капіталі господарського товариства може мати статус учасника цього товариства. В останньому випадку йдеться про належність частки спадкоємцям учасника товариства з обмеженою відповідальністю.«Часткове» спадкування

У чинному законодавстві відсутня норма, яка б визначала перехід права померлого учасника на участь у товаристві до його спадкоємця. Натомість у статті 147 Цивільного кодексу (ЦК) України йдеться про перехід частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, а стаття 55 Закону України «Про господарські товариства» встановлює переважне право спадкоємців на вступ до цього товариства.

Так, відповідно до частини п’ятої статті 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв’язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що перехід частки у статутному капіталі товариства до спадкоємця автоматично не призводить до набуття ним статусу учасника товариства. Частина п’ята статті 147 ЦК України передбачає спадкування спадкоємцем права спадкодавця саме на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Отримавши право на частку в статутному капіталі товариства, спадкоємець набуває як переважного права вступу до товариства (стаття 55 Закону України “Про господарські товариства”), так і права відмовитися від вступу до нього.

Однак у судовій практиці вказані правові норми застосовуються неоднозначно. Так, у постанові від 27 березня 2013 року у справі № 5010/674/2012-К-25/15 Вищий господарський суд України вказав, що якщо статутом товариства з обмеженою відповідальністю не передбачено, що перехід частки в статутному капіталі до спадкоємців допускається лише за згодою інших учасників товариства, то перехід права на частку в статутному капіталі (її частини) тягне перехід до спадкоємця прав, що належали учасникові-спадкодавцеві, а отже, – право на участь в товаристві.

Проте у постанові від 24 червня 2014 року у справі № 914/2748/13 Вищий господарський суд України дійшов протилежного висновку, зазначивши, що само по собі одержання статусу спадкоємця померлого учасника товариства засвідчує лише перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства), та дає йому право на вступ до господарського товариства.

У даному контексті слід звернути увагу на правову позицію Пленуму Верховного Суду України, викладену у пункті 9 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до якої спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Більше того, спадкування права на участь у товаристві прямо заборонено законом. Так, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права (до яких згідно зі статтею 100 ЦК України належить право участі у товаристві); право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Порядок вступу

Чинне законодавство України не містить спеціальної норми, яка б визначала порядок вступу у товариство спадкоємця учасника. На сьогодні така прогалина заповнюється роз’ясненнями (рекомендаціями) вищих судових органів. Так, Пленум Верховного Суду України у пункті 30 своєї постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз’яснив, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Аналогічні положення містяться у підпункті 3.2.4. пункту 3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28 грудня 2007 року №04-5/14, де зазначено, що прийняття чи відмова у прийнятті спадкоємця або правонаступника до складу товариства надається рішенням товариства в особі його вищого органу управління – загальних зборів учасників. При цьому особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до господарського товариства (підпункт 2.2.2. пункту 2 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року №04-5/14).

Тобто, лише з моменту прийняття загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю рішення про прийняття спадкоємця до складу учасників цього товариства спадкоємець набуває права участі у ньому.

«Проблема кворуму»

Однак прийняття рішення щодо вступу спадкоємця частки у 40 і більше відсотків «законним шляхом» є неможливим. Це пов’язано із встановленими законом вимогами щодо кворуму при прийнятті рішення та можливими наслідками прийняття рішення за його відсутності у вигляді визнання такого рішення недійсним.

Так, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Будь-яких виключень щодо зменшення кворуму при прийнятті рішення про вступ спадкоємця учасника господарського товариства до цього товариства вказана та інші норми Закону України «Про господарські товариства» не містить.

Оскільки спадкоємець померлого учасника товариства набуває статусу «нового» учасника лише з моменту прийняття рішення про вступ загальними зборами товариства, то до та під час прийняття такого рішення його присутність на загальних зборах не може впливати на визначення правомочності загальних зборів. Разом з тим відсутні підстави для неврахування частки померлого учасника при визначенні правомочності загальних зборів, оскільки чинне законодавство не передбачає зміни розмірів часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю у разі смерті одного із них.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у вищеназваних рекомендаціях від 28 грудня 2007 року № 04-5/14, зазначаючи, що «у разі смерті фізичної особи – учасника товариства з обмеженою відповідальністю розміри статутного капіталу товариства та часток його учасників не змінюються. Тому у визначенні правомочності загальних зборів учасників у суду відсутні підстави не враховувати частку померлого учасника. Господарським судам необхідно враховувати, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства».

Водночас інший правовий підхід викладено у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 19 грудня 2002 року № 4-42-344/6786, відповідно до якого кворум загальних зборів учасників доцільно визначати за аналогією вимог, встановлених статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» стосовно частки, придбаної самим товариством, тобто голосування і визначення кворуму у вищому органі товариства провадяться без урахування частки, що належить померлому учаснику.

Вказана позиція Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва могла б вирішити наявну «проблему кворуму», однак не узгоджується з чинним законодавством України, яким не передбачено випадків неврахування часток померлих учасників при визначенні правомочності загальних зборів.

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновки, що перехід частки у статутному капіталі товариства до спадкоємця автоматично не призводить до набуття ним статусу учасника цього товариства, оскільки можливість вступу спадкоємця учасника до товариства залежить від волі самого спадкоємця та рішення загальних зборів товариства. Така «залежність» може мати наслідком неможливість вступу до товариства спадкоємця померлого учасника внаслідок відсутності в решти учасників товариства часток у розмірі більше 60 %, необхідних для правомочності загальних зборів.

Кучерук Нина
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий