Записи

налоговое право

Реформи соціального страхування

family-insurance-1316543

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року N 77-VIII (далі – Закон N 77-VIII). З метою легалізації заробітної плати та зайнятості Законом N 77-VIII внесено зміни до трудового законодавства у сфері прийняття на роботу,  загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також до адміністративного та кримінального законодавства.

Так, зокрема, в новій редакції викладено статтю 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ). Якщо раніше для укладення трудового договору було достатньо лише одного юридичного факту – видання наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу або ж фактичне допущення працівника до роботи, то тепер законодавством для виникнення трудових правовідносин передбачений складний юридичний факт: укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з КЗпПУ виключено положення, відповідно до якого трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи.

Така новела у законодавстві суперечить основним постулатам трудового права. Фактичний допуск працівника до роботи є укладенням трудового договору в усній формі, який є підставою виникнення трудових правовідносин. Порушення законодавчої вимоги щодо письмової форми договору не може свідчити про неукладення договору. Трудові правовідносини в такому випадку вже є такими, що виникли. Більше того, при розгляді справи про оформлення трудових відносин суд, приймаючи рішення про виплату заробітної плати працівникові, має дослідити умови трудових правовідносин, які по суті і є умовами укладеного між сторонами в усній формі трудового договору.

Так, в КЗпПУ встановлено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи. При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу при фактичному виконанні роботи повний робочий час, КЗпПУ передбачено прийняття органом, який розглядає трудовий спір, рішення про виплату працівникові заробітної плати не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Законом N 77-VIII скасована вимога про реєстрацію в державній службі зайнятості укладеного у письмовій формі трудового договору між працівником і фізичною особою, що також свідчить про зменшення рівня гарантій трудових прав працівників, оскільки реєстрація трудового договору дозволяє перевірити його зміст працівниками державної служби зайнятості та сприяє занесенню відомостей про роботу до трудової книжки працівника.

Статтею 265 КЗпПУ встановлена відповідальність та порядок притягнення до відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.

Негативно впливатиме на фінансовий стан підприємств також збільшення до двох разів розміру штрафів за порушення порядку нарахування єдиного соціального внеску, порушення при поданні звітності щодо єдиного соціального внеску, подання недостовірних відомостей, несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Внесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу України запроваджена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів для посадових осіб за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору та кримінальна відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

З метою покращення управління соціальним страхуванням та скорочення витрат у цій сфері до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” внесено зміни, відповідно до яких з 1 січня 2015 року передбачено створення Фонду соціального страхування України шляхом об’єднання двох з чотирьох діючих фондів соціального страхування – Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Також законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» запроваджено поетапне зниження ставки єдиного внеску. Так, встановлено, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску застосовуються з коефіцієнтом 0,4 у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Таким чином, Закон N 77-VIII передбачає зниження ставок єдиного соціального внеску в 2015 році в розмірі до 2,5 разів.

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами передбачено застосування ставок єдиного внеску з коефіцієнтом 0,6.

Законом N 77-VIII закладені основи реформування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте такі зміни будуть неповними, допоки реформи не охоплять всі органи соціального страхування та не буде проведена уніфікація законодавства у цій сфері.

Лещенко Наталья
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий