Записи

гражданское право

Чи дозволить держава «обнулити» борги фізичним особам – боржникам?

9

Ніхто не заперечуватиме, що багато позичальників – фізичних осіб постраждали в результаті кризи в Україні.

Причини різні – істотне подорожчання долара, зниження цін на нерухомість, підвищення банками процентної ставки по кредиту, отримання кредиту без попереднього аналізу ризиків або ж з «надією на те, що долар нарешті обвалиться».

      В силу такої ситуації, більшість боржників були би не проти віддати, придбане за рахунок отриманих кредитних коштів, майно банку та позбутися боргів, які вони несуть не просто довічно, а й передають в спадок в обсягах та за умов, визначених законом.

Чи є процедура визнання фізичної особи банкрутом пілюлею від даної проблеми та чи буде запроваджено процедуру, що дозволить «обнулити» борги в Україні?

Традиційні закони «про неплатоспроможність» частіше всього та в більшості країн стосуються захисту бізнесу та значно менше уваги звертають на особистий елемент.

Світовим банком в квітні 2015 року було здійснено аналіз законодавства, яким врегульовано питання банкрутства саме фізичних осіб, які отримували споживчі кредити, прийнятого останнім часом окремими країнами, зокрема Колумбією, Італією та Ірландією, та зроблено висновки про те, що надмірна заборгованість населення створює передумови для серйозних економічних проблем країни в цілому, в тому числі, такі як втрата продуктивності праці широкими верствами населення під тягарем боргу, що «висмоктує ініціативність особи та пригнічує її продуктивність», що ще раз підтверджує актуальність даної проблеми та нагальну необхідність її врегулювання на законодавчому рівні.

Так, 14 липня 2015 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект №2353а Закону України «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом» (далі по змісту статті – Законопроект №2353а), положення якого покликані врегулювати умови та порядок реструктуризації боргів фізичної особи або визнання її банкрутом та застосування процедури задоволення вимог кредиторів.

Оскільки, Законопроекту №2353а передбачає регулювання як банкрутства фізичної особи, так і банкрутства фізичної особи-підприємця, то пропонується виключити статті 90-92 із Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з тим, пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про судовий збір», «Про страхування».

Законопроектом №2353а передбачено застосовування таких процедур банкрутства як реструктуризація боргів боржника, погашення боргів божника та мирова угода, задоволення вимог кредиторів.

Справи про банкрутство фізичних осіб пропонують віднести до підвідомчості господарських судів, розташованих за місцем знаходження  боржник. В рамках справи про банкрутство суддя вирішуватиме також усі майнові спори з майновими вимогами до боржника (визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі працівників боржника).

В даній статті розглянемо підстави, за наявності яких боржник або кредитор (кредитори) можуть звернутися до відповідного господарського суду із заявою про  порушення провадження у справі про банкрутство.

Зокрема, необхідною буде наявність вимог кредитора (кредиторів) до боржника – фізичної особи, які відповідають таким ознакам в сукупності:

1. є безспірними, тобто такими грошовими вимогами, що підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили;

2. розмір вимог сукупно становить не менше ста мінімальних заробітних плат (розмір мінімальної заробітної з 01 січня 2016 року становитиме 1 378,00 гривень, тобто розмір вимог сукупно становитиме не менше 137 800 гривень, з 01 травня 2016 року – 145 000,00 гривень, з 01 грудня 2016 року – 155 000,00 гривень), до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

3. такі вимоги не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Разом з тим, передбачено, що боржник має право звернутись до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство з власної ініціативи також у разі, якщо:

4. боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

5. винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;

6. сукупний дохід боржника за останні півроку зменшився на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;

7. вартість майнових об’єктів, що належать фізичній особі на праві власності, зменшилась більше як на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;

8. розмір боргів боржника перевищує вартість його майна і майнових прав більше як на п’ятдесят відсотків;

9. існують інші обставини, які можуть свідчити про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Частина зазначених вище підстав носить досить суб’єктивний оціночний характер, залежить від «бажання боржника створити певні умови», в той час як підтвердження реальності їх наявності/відсутності документами не є чітко врегульованим, у зв’язку з чим, така невизначеність може стати причиною зловживання боржником своїм правом на звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Одночасно, законопроект №2353а визначає підстави, за яких боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

1. сукупний розмір боргів боржника перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати (п’ятсот для фізичної особи-підприємця);

2. задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

3. втрата єдиного джерела доходів, тяжке захворювання, що перешкоджає виконанню своєї професійної чи іншої діяльності та інші обставини, що можуть істотно вплинути на виконання грошових зобов’язань боржника, яка має непогашені кредити та іншу заборгованість.

Невиконання боржником вимоги щодо обов’язкового подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство тягне за собою незастосування до боржника положень щодо звільнення від боргів.

Законопроект №2353а окремо виділяє право органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які мають підтверджені грошові вимоги до боржника – фізичної особи на звернення з ініціативою про порушення провадження у справі про банкрутство і визнання боржника банкрутом, а також право спадкоємця (спадкоємців) боржника – фізичної особи після смерті боржника або визнання померлим.

Подання Законопроекту №2353а як окремого нормативно-правового акту, яким буде врегульовано процедуру банкрутства фізичних осіб, паралельно з діючим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким врегульовано аналогічну процедуру стосовно юридичних осіб, свідчить про те, що ініціатори подання відрізняють предмет їх регулювання, що необґрунтовано.

Вважаю, що такий підхід до врегулювання фактично однорідних норм двома різними законодавчими актами, є недоцільним, спричинить дублювання однакових по змісту норм, ускладнить регулювання відносин.

Врегулювання питання визнання боржника – фізичної особи банкрутом, порядку здійснення та особливості даної процедури на законодавчому рівні в умовах сьогодення є актуальним, а тому більш оптимальним шляхом вирішення даної проблеми, вважаємо внесення відповідних змін до діючого законодавчого акту, в тому числі викладення його в новій редакції.

Маркович Виктория
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий