Записи

налоговое право

Пайовий фонд та компанія з управління активами – розмежування в контексті оподаткування

1390250875_chernaya-shashka-i-doska

У лютневій ухвалі від 15.02.2017 року у справі № 826/3227/14 ВАСУ зробив висновок щодо правового статусу компанії з управління активами.

Відповідно до обставин аналізованої справи, платник сплачував проценти за позику, отриману за договором, укладеним із компанією з управління активами, що діяла в інтересах та за рахунок пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду. За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що платник не мав права відносити сплачувані ним проценти до витрат при оподаткуванні податком на прибуток. Вказана позиція була мотивована тим, що пайовий венчурний інвестиційний фонд не є юридичною особою, а відтак не може вважатися кредитором, оскільки в розумінні підпункту 14.1.95 ПК України, кредитор – це неодмінно юридична або ж фізична особа.

 Наслідком такої «дефектності» статусу фонду, з точки зору податкового органу, є те, що і кошти сплачувані за користування його активами не можна вважати процентами, оскільки в розумінні підпункту 14.1.206 ПК України проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь саме кредитора.

Проценти за користування позикою включаються до витрат в разі їх сплати кредитору. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, ВАСУ зробив висновок про те, що у даному випадку кредитором є саме компанія з управління активами.

ВАСУ: «…компанія з управління активами, яка є юридичною особою, здійснюючи управління активами пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду і в інтересах останнього, в спірних правовідносинах фактично виступала кредитором».

Таким чином, на думку ВАСУ, платник правомірно відніс до витрат проценти, сплачені за договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду.

При вирішенні спору суд касаційної інстанції керувався нормами Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 № 2299-III, який на сьогодні втратив чинність. Проте відзначимо, що відповідно до статті 41 діючого на сьогодні Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI, пайовий фонд також не наділений статусом юридичної особи, а вважається сукупністю активів, якими і керує компанія з управління активами. Так, згідно з законодавчим визначенням, пайовий фонд розглядається як сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності.

Водночас за нормами обох законів, компанія з управління активами є юридичною особою. Слід додати, що за загальним правилом, компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління активами інституту спільного інвестування не має права надавати позику за рахунок активів інституту спільного інвестування. Проте дане обмеження не поширюються на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду, на що вказують положення статті 64 чинного Закону. Крім того статтею 48 аналізованого акту також передбачено право венчурного фонду надавати кошти у позику. З огляду на зазначені ремарки, вважаємо, що позиція ВАСУ у даній справі зберігає свою актуальність і сьогодні.

Вважаємо, що вартим уваги є ще один приклад із судової практики, що торкнувся питання розмежування правових статусів пайового фонду та компанії з управління активами в контексті оподаткування.

Так, в ухвалі від 06.04.2016 року у справі № 826/193/14 ВАСУ наголосив на тому, що по всіх операціях і результатах діяльності вказаних суб’єктів облік ведеться окремо. Відповідно до обставин даної справи, за результатами перевірки податковим органом були зроблені висновки про заниження компанією з управління активами податку на прибуток підприємств. Компанія здійснювала управління активами пайового венчурного інвестиційного фонду, зокрема, придбавала векселі за рахунок його активів із подальшим перепродажем. Податковий орган вирішив, що кошти, отримані від інвесторів фонду, спрямовані на проведення операцій, за якими не був отриманий прибуток, є доходом компанії з управління активами. Піддавши критиці цю точку зору, ВАСУ ствердив, що під час провадження даної діяльності, всі операції здійснюються не фондом , а компанією, яка управляє його активами. Тобто, будь-які договори, угоди, тощо укладаються компанією, яка при укладенні таких договорів діє в інтересах, від імені та за рахунок коштів фонду.

ВАСУ: «Таким чином, збитки, отримані фондом, в силу норм чинного законодавства не можуть розглядатись як дохід компанії з управління активами… Висновок податкового органу про те, що кошти отримані в наслідок операцій з векселями (від’ємна різниця між сумою витрачених коштів на придбання простих векселів та сумою коштів отриманих від їх реалізації) є прибутком компанії з управління активами, не носять правового підґрунтя, оскільки, прибутку з вказаних операцій отримано не було і ці операції були збитковими, а сам збиток отримав фонд».

Отже, варто пам’ятати, що при укладенні договорів в межах здійснення діяльності з управління активами стороною, з якою має справу контрагент, виступає саме компанія з управління активами, а не пайовий фонд.

Дуда Таисия
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий