Записи

блог

Правова складова Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом

55369

Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про Асоціацію, Угода) є важливим документом у системі законодавства України. Вона відіграла значну роль у процесі євроінтеграції, та, що не менш важливо, стала рушієм змін та перетворень всередині української правової системи.

Опісля ратифікації, Угода стала частиною національного законодавства. Її норми є обов’язковими для виконання на території України. З огляду на пріоритет норм міжнародних договорів над іншими актами національного законодавства, Угода про Асоціацію в цілому ввійшла в українську систему права. Відтак, говорити про правову складову окремо складно, адже кожна норма, не зважаючи на її характер, є частиною права України. Більше того, переважно, на виконання кожної норми Угоди приймаються акти внутрішнього законодавства.

Проте, відійшовши від теоретичних та термінологічних аспектів питання, необхідно висвітлити ту частину Угоди про Асоціацію, що стосується виключно правових питань, наприклад, питань якості законодавства, закріплення прав людей на законодавчому рівні тощо.

Відтак, співпраці у сфері права України та країн-членів Європейського союзу присвячений, в основному, розділ ІІІ Угоди про Асоціацію, який має назву «Юстиція, свобода та безпека».

Верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод. Традиційно європейське товариство звертає увагу на необхідність забезпечення прав і свобод людини. Інститут верховенства права повинен реалізовуватись не лише на теоретичному рівні, а  на практичному. Варто нагадати, що для українських судів обов’язковим є застосування практики Європейського суду з прав людини при вирішенні справ у якості джерела права. І в цьому напрямку судова система рухається впевнено і наполегливо. При чому, якщо раніше використовувались переважно рішення щодо України, то тепер все частіше звертається увага на знакові рішення, прийняті судом, щодо інших країн.

На рівні юристів-практиків та науковців, увага приділяється також і практиці Суду Справедливості ЄС, який дає тлумачення щодо застосування норм права різних галузей. Висновки суду можуть інтерпретуватися і застосовуватись і до українського законодавства.

В цьому розділі також доцільно звернути увагу на реформування судової влади в Україні, а також процесу здійснення правосуддя. Цікавими новинками є запроваджене згідно з конституційними змінами кваліфікаційне оцінювання майбутніх суддів реформованого Верховного суду України та інших судів на предмет компетентності, доброчесності і дотримання етичних стандартів; запровадження антикорупційних судів тощо.

Нещодавно були опубліковані нові проекти процесуальних кодексів – Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України. Ці акти, не зважаючи на деякі питання щодо деталей змісту, мають головну перевагу – спрямованість на покращення процесу здійснення правосуддя.

Захист персональних даних. Угода про Асоціацію покладає на українську сторону обов’язок забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до європейських та міжнародних стандартів, зокрема відповідних документів Ради Європи. Варто зазначити, що ЄС послідовно підходить до захисту персональних даних та постійно реформує законодавство з цього приводу. На сьогодні, спротив європейського співтовариства вчергове викликав Google – його ініціативи щодо більш детального збору інформації про кожного користувача для індивідуального підбору реклами викликали жваве обговорення антимонопольних органів.

Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами. Рух осіб. Безперечно, у цьому аспекті найбільш актуальним на сьогодні питанням є запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом. Цей режим передбачає вільний перетин міждержавних кордонів країн Шенгенської зони та країн, що взяли на себе зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство. Серед перших, зокрема, Іспанія, Франція, Німеччина, других – Болгарія, Хорватія тощо.

Для того, аби мати можливість без віз подорожувати Європою, українці повинні мати на озброєнні біометричні паспорти. Ця вимога є обов’язковою, у разі відсутності саме такого виду паспортного документа необхідне оформлення візи.

Для власників біометричних паспортів європейські кордони будуть відкриті протягом 90 днів протягом 180-денного періоду протягом року. Ціллю відвідин має бути туристична мета, ділова мета чи сімейні справи.

Поводження з працівниками. Мобільність працівників. Для українців, що працюють за кордоном, Угода встановлює додаткові гарантії. Так, до працівників, які є громадянами України та які законно працевлаштовані на території держави-члена, має бути вільним від будь-якої дискримінації на підставі громадянства стосовно умов праці, винагороди або звільнення порівняно з громадянами держави-члена. Коротше кажучи, для праці українців в Європі державами-членами встановлюється національний режим.

Більше того, Угода декларує можливість запровадження більш сприятливого становища щодо навчання українців за кордоном, надання робочих місць.

У наступних розділах на Україну покладається обов’язок імплементації міжнародних стандартів боротьби з фінансуванням тероризму, відмиванням грошей, боротьби з наркотиками, тероризмом. Окрема увага присвячена корупції та її проявам – незаконним переправленням нелегальних мігрантів, економічним злочинам тощо.

Як заключення правової складової угоди надана вказівка на подальше правове співробітництво між Україною та Європейським Союзом.

Тыщенко Екатерина
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий