Записи

налоговое право

E-декларування. Ментальний аспект…. краще не помічати, аніж боротися

266964

«Errando discĭmus»

Нещодавній скандал, пов’язаний з роботою єдиного державного реєстру декларацій та можливим звільненням керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) через провал 2-ої хвилі кампанії електронного декларування, збурив громадськість, водночас оголивши низку наріжних питань та надавши широке поле для роздумів для громадськості та активістів.

Суть проблеми

Відповідно до п. 1 Рішення НАЗК від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мала здійснювати свою роботу в два етапи:

перший етап – з 01 вересня до 30 жовтня 2016 року;

другий етап – з 01 січня до 01 квітня 2017 року.

Однак уже безпосередньо перед запланованим стартом кампанії виявилося, що програмне забезпечення для роботи з електронними деклараціями абсолютно не готове до експлуатації. Зрештою система е-декларування була запущена вчасно, 01 вересня 2016 року.

«Бездоганна» робота Системи продовжилася і на другому етапі е-декларування. Зокрема, замість запланованого строку закінчення цього етапу декларування – 01 квітня 2017 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» цей строк був продовжений до 01 травня 2017 року. Причиною тому послужила зупинка роботи Єдиного державного реєстру декларацій за тиждень до закінчення терміну подання е-декларацій.

22 лютого 2017 рішенням НАЗК було доручено члену Національного агентства – заступнику голови Руслану Радецькому – за результатами першого етапу е-декларування провести повну перевірку відповідних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій державного або місцевого самоврядування, які обіймають відповідальне та особливо відповідальне становище, за 2015 рік. Однак станом на сьогодні перед членами НАЗК й досі не були представлені результати такої перевірки.

Зазначені обставини недвозначно наштовхують на роздуми про істинні причини таких «збоїв» у роботі системи та зміцнюють впевненість у бажанні окремих чиновників приховати свої реальні доходи, а відтак уникнути можливої відповідальності. З огляду на це цілком обґрунтованим постає питання про можливість відповідальності таких е-декларантів.

Нормативне регулювання

Нормативну базу функціонування єдиного державного реєстру декларацій складають: Закони України «Про запобігання корупції», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», рішення НАЗК від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», рішення НАЗК від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», рішення НАЗК від 17.06.2016 № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» та інші.

Актуальні проблеми

На перший погляд необачна «відвертість» вітчизняних можновладців, що виявилася в декларуванні непомірних, як для України, статків, що вимірюються сотнями тисяч доларів на банківських рахунках та десятками найменувань цінних речей, може здатися крайнім проявом зухвалості з їхнього боку, однак можливість здійснення такої поведінки  має і своє нормативне обґрунтування, принаймні в частині декларованого рухомого майна. Зокрема, ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», що визначає інформацію, яка має міститися в декларації, містить відповідну примітку такого змісту:

«Декларування цінного рухомого майна, права на яке набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог цього Закону, здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності з виконання функцій держави або місцевого самоврядування або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим».

Водночас вищезазначене не виключає проведення передбачених п. 3 частини першої ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції» логічного та арифметичного видів контролю за поданими деклараціями.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, логічний контроль – це встановлення логічної відповідності, повноти та співвідношення відомостей, зазначених у декларації чи повідомленні, про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Процедура здійснення такого виду контролю визначена в Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.02.2017 № 56.

Згідно з положеннями п. 7 розд. ІІ Порядку:

Логічний та арифметичний контроль декларації, що проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення Реєстру, містить такі складові:

1) контроль відповідності відомостей декларації (далі – Складова-1) – порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності одна одній, що здійснюється після подання декларації;

2) контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних (далі – Складова-2) – порівняння відомостей, що зазначені в декларації, яка проходить повну перевірку, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування (далі – відповідні бази даних), що здійснюється після подання декларації.

Складова-2 здійснюється згідно із затвердженими рішенням Національного агентства правилами автоматизованої перевірки декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів (далі – Правила автоматизованої перевірки).

Логічний та арифметичний контроль у частині Складової-2 не проводиться до затвердження Національним агентством Правил автоматизованої перевірки та забезпечення технічної можливості їх застосування.

Тобто у процесі здійснення логічного та арифметичного контролю, що у свою чергу є похідним від зазначеного, уповноважені суб’єкти НАЗК здійснюють перевірку поданих декларацій на відповідність зазначених у них відомостей дійсному майновому стану декларантів і, що найголовніше, обставинам і джерелам набуття ними об’єктів декларування.

Аналізуючи зазначене, можна дійти висновку про те, що контроль здійснюється електронною системою, перевірка декларації за якою не може бути проведена в повному обсязі до затвердження Національним агентством Правил автоматизованої перевірки.

Однак алгоритм вирішення питання перевірки декларацій до впровадження автоматизованої системи перевірки знаходимо у листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.01.2017 № 085-03/1908/128. Зокрема, у ньому зазначено:

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього функцій має право одержувати в установленому порядку за письмовими запитами від державних органів, органів АРК, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань, інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Національне агентство отримало доступ до таких інформаційних баз давних державних органів:

База даних підсистеми НАІС «Єдиний державний реєстр МВС»;

Реєстр платників податків – фізичних осіб, які мають у власності (іншому праві користування) значні пакети акцій (10 і більше відсотків статутного капіталу) емітентів;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

Інформація про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки, а також про вартість їх придбання;

Державний реєстр обтяжень рухомого майна;

Державний судовий реєстр України та інформація із Судової книги України;

Державний реєстр цивільних повітряних суден України.

 

Отже, попри те, що Національне агентство й досі не затвердило Правил автоматизованої перевірки декларацій, а відповідна система не розпочала свого функціонування, перевірка е-декларацій таки буде проводитися. Інструментом перевірки слугуватимуть дані вищезазначених реєстрів, а також відповідні запити НАЗК, перевірка декларацій при цьому буде здійснюватися не в автоматичному режимі.

У разі виявлення за результатами зазначеного контролю в досліджуваних деклараціях невідповідностей, зазначені декларації підлягатимуть обов’язковій повній перевірці, відповідно до положень абзацу третього частини першої ст. 50  Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з частиною першою ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Відповідно до пп. 2 п. 6 розд. ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.02.2017 № 56, повна перевірка декларацій передбачає:

аналіз відомостей про об’єкти декларування (об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно – транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов’язання; видатки та правочини суб’єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб’єкта декларування; членство суб’єкта декларування в об’єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб’єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об’єкти декларування, які мають відображатися в декларації.

Отже, у разі невідповідності зазначених в е-деклараціях відомостей дійсному майновому стану декларантів такі декларації будуть додатково перевірені на наявність ознак незаконного збагачення.

Водночас відповідно до положень п. 12 частини першої ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов’язане з корупцією, – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

Отже, на сьогодні існує пряма вимога закону щодо здійснення автоматизованої перевірки е-декларацій. Водночас у зв’язку з відсутністю електронної системи та затверджених Правил автоматизованої перевірки така норма фактично є мертвою. Зазначене, однак, ніяк не може виступати підставою для залишення таких декларацій без перевірки. Тому на час перехідного періоду впровадження системи при визначенні порядку проведення перевірки слід звертатися до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», яка, серед іншого, визначає право НАЗК використовувати інформаційні бази давних державних органів, формувати  відповідні запити та вживати заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб. Саме ця тріада визначає можливість здійснення НАЗК перевірок е-декларацій не в автоматизованому режимі і таким чином забезпечує можливість здійснення контролю за інформаційним наповненням е-декларацій до впровадження електронної системи перевірки.

Перов Дмитрий
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий