Записи

налоговое право

Пільгове оподаткування нерухомості на ринках: консультує ДФС

wallpaper_www_tao_persianblog_ir_9_

Податковий кодекс України (далі – ПК України) в частині податку на майно передбачає режим пільгового оподаткування суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу.  Мова йде, зокрема, про об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (пп. «е» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Державною фіскальною службою України (далі ­– ДФС) питання реалізації даної пільгової норми нещодавно розглядалося в індивідуальній податковій консультації від 17.05.2017 р. N 230/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

До контролерів за роз’ясненням можливості застосування пільгової норми пп. «е» пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України звернулося Товариство, що володіє на ринку об’єктом нежитлової нерухомості загальною площею 397 квадратних метрів.

За результатом розгляду даного питання фахівці ДФС вказали, що оскільки термін “мала архітектурна форма” обмежує застосування податкової пільги об’єктами нежитлової нерухомості, площею 30 м2, то, зважаючи на приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України, норма про виключення із об’єкта оподаткування податком об’єктів нежитлової нерухомості у межах території ринків може бути поширеною на об’єкти нежитлової нерухомості – елементи торгової мережі ринку, площа яких не перевищує площу малої архітектурної форми – 30 квадратних метрів.

Таким чином представники контролюючого органу фактично обмежили за критерієм площі коло об’єктів нерухомості на ринках, що підлягають пільговому оподаткуванню за пп. «е» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, посилаючись на застосування принципу рівності платників податків перед законом.

Проте такий підхід до тлумачення даної пільги заслуговує справедливої критики.

Перш за все необхідно констатувати наявність грубої законодавчої помилки в аспекті закріплення об’єктного складу пільгової норми пп. «е» пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України. Мова йде про малу архітектурну форму (далі – МАФ).

Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мала архітектурна форма – це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. При цьому вона являє собою невелику споруду, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Водночас цивільне законодавство ідентифікуючою ознакою об’єкту нерухомого майна визначає неможливість його переміщення без знецінення та зміни призначення. Отже, МАФ не є об’єктом нерухомості, адже встановлюється без фундаменту, а її переміщення не впливає на ціну об’єкту. Відповідно, МАФ не є і не може бути об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, оскільки сама концепція даного податку передбачає оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Усе вищезазначене наводить на висновок, що пільга, передбачена пп. «е» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, не може розповсюджуватися на МАФ, а тому поширення граничного значення її площі (30 кв. м.) з метою пільгового оподаткування об’єктів нерухомості, розташованих на ринках, не виправдане.

У контексті викладеного застосування принципу рівності оподаткування у даній ситуації також хибне. МАФ та об’єкти нерухомості на ринках, як уже зазначалося, мають різну правову природу та відмінний правовий режим, що прямо впливає на особливості їх оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: МАФ взагалі не може ідентифікуватися об’єктом оподаткування, а нерухоме майно на ринках – звільняється від оподаткування в порядку надання пільги в силу прямого законодавчого припису. Відповідно до цього засада рівності оподаткування у такому випадку в принципі не може бути застосована, адже об’єкти, щодо яких стоїть питання про неоднаковий підхід до оподаткування, знаходяться в різних умовах та не оподатковуються через різні підстави.

Загалом, аналізуючи  пп. «е» пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України, можна виокремити чіткі умови реалізації даної пільгової норми: (1) дотримання об’єктного та суб’єктного складу відповідних правовідносин (об’єкт нерухомого майна використовується на праві власності суб’єктом господарювання малого або середнього бізнесу в його господарській діяльності) та (2) обов’язкова ознака місця здійснення такої діяльності (об’єкт нерухомого майна використовується на ринку, а саме – в межах земельної ділянки, відведеної ринку як суб’єкту господарювання для здійснення ним господарської діяльності). Площа об’єктів нерухомості при цьому не враховується.

Натомість Державна фіскальна служба намагається необґрунтовано обмежити коло об’єктів нерухомості, щодо яких можливе застосування пільги із звільнення від оподаткування, до того ж обґрунтовуючи це застосуванням основоположного принципу податкового законодавства.

Пшик Иван-Руслан
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий