Записи

налоговое право

Оподаткування клінічних випробувань для підприємств-нерезидентів в Україні

images (1)

Українське податкове законодавство досить нечітко регулює питання оподаткування клінічних випробувань, що дає можливість широкої реалізації органами влади своїх дискреційних повноважень.

Неврегульованість та неоднозначне тлумачення правових норм у цій сфері призводить до значних труднощів як у правовій, так і у економічній сферах. Фарм-бізнес, що є однією із, безперечно, найперспективніших галузей економіки, не в змозі інвестувати в українське бізнес-середовище чи заходити на український ринок унаслідок можливостей широкого «втручання» з боку держави.

У своїй статті я розгляну «класичну» для України схему проведення клінічних випробувань з точки зору оподаткування:

спонсор (іноземна компанія) –[1] материнська компанія (іноземна компанія) –

дочірня компанія (Україна) – ЛПЗ[2](Україна).

Я також спробую запропонувати спосіб оптимізації податкових витрат шляхом видозмінення описаної схеми.

Зазвичай, для організації клінічних випробувань підприємство-нерезидент залучає пов’язану з ним юридичну особу (або постійне представництво) в Україні. Ця особа надає нерезиденту консультаційні та інформаційні послуги з організації клінічних випробувань. Самі клінічні випробування проводяться за єдиним протоколом у ЛПЗ. Консультаційні та інформаційні послуги включають адміністративну підтримку у взаємодії з владними органами; збір дослідних зразків, доставку їх дослідним організаціям тощо.

У цих відносинах завжди бере участь «спонсор» – найчастіше, фарм-компанія, що здійснює розробку препарату, та фінансує проведення клінічних випробувань.

Тому виникають дві групи відносин для цілей оподаткування: (1) між материнською компанією та спонсором про фінансування та надання послуг навзаєм та (2) між дочірньою компанією в Україні та ЛПЗ, що здійснюватимуть клінічні випробування.

Опосередковуються ці відносини укладенням сервісної угоди між материнською та дочірньою компанією стосовно проведення клінічних випробувань.

Згідно вищеописаної схеми компанії групи (материнська і дочірня) будуть сплачувати такі податки:

податок на прибуток підприємств за ставкою 18%. Цей податок буде сплачувати українська дочірня компанія, базою оподаткування виступатиме різниця між сумами, що отриманими від материнської компанії і сумами, витраченими на безпосереднє здійснення клінічних випробувань (власні витрати та винагорода за договором для ЛПЗ).

податок на додану вартість за ставкою 20% (вхідне ПДВ). Українське підприємство буде сплачувати податок на додану вартість при оплаті послуг ЛПЗ з проведення клінічних випробувань.

податок на додану вартість за ставкою 20% (вихідне ПДВ) Материнська компанія буде сплачувати податок на додану вартість при оплаті послуг дочірньої компанії з організації клінічних випробувань.

Існує можливість оформлення відносин щодо замовлення випробувань дещо іншим чином. Так, спонсор, , може самостійно замовити здійснення клінічних випробувань -  напряму укласти договір із ЛПЗ в Україні.

У такому випадку українська дочірня компанія здійснюватиме платежі на користь та від імені спонсора та, як і у попередній ситуації, надаватиме адміністративну підтримку, але на підставі уже не сервісної, а агентської угоди з материнською компанією.

В такій ситуації компанії групи (материнська і дочірня) будуть сплачувати:

податок на прибуток підприємств за ставкою 18%. Цей податок буде сплачувати українська дочірня компанія, базою оподаткування виступатиме різниця між сумами, що отриманими від материнської компанії і сумами, витраченими на безпосереднє здійснення клінічних випробувань (власні витрати та винагорода за договором для ЛПЗ).

податок на додану вартість за ставкою 20% (вхідне ПДВ). Українське підприємство буде сплачувати податок на додану вартість при оплаті послуг ЛПЗ з проведення клінічних випробувань.

Як бачимо – зникає один пункт – 20% вихідного ПДВ.

Це відбувається тому, що дочірня компанія в Україні , дочірня компанія, що діє в Україні, є представником (читай – посередником) компанії-нерезидента, що надає консультаційні послуги. , Зобов’язання зі сплати ПДВ у відносинах між пов’язаними компаніями не виникатиме, оскільки згідно з пунктом 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, місцем постачання саме таких послуг виступатиме місце реєстрації підприємства-нерезидента.

Не зважаючи на начебто зрозумілий порядок оподаткування, підприємство все ще може стикнутися із певними труднощами при оподаткуванні, адже правозастосовна практика на сьогодні не сформувалася. Так, податковий орган може перекваліфікувати послуги, що надаються компанією в Україні з консультаційних в будь-які інші, яких немає у переліку, наданому пунктом 186.3 статті 186 Податкового кодексу України. Таким чином, фіскальний орган визначить зобов’язання з вихідного податку на додану вартість за ставкою 20% до вартості послуг, наданих в Україні, а також накладе відповідні штрафні санкції.

Виходом може стати чітке зазначення у документі, що регулює співпрацю материнської та дочірньої компаній, які будуть надаватись, аби їх не можна було розтлумачити як такі, що не охоплюються пунктом 186.3 статті 186 Податкового кодексу України.

 



[1] Договір про надання послуг з організації та проведення клінічних випробувань

[2] лікувально-профілактичний заклад, на базі якого проводиться клінічне випробування

Тыщенко Екатерина
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий