Записи

интернет

Коментар щодо електронних довірчих послуг

Zakonoproyekt-ob-elektronnykh-doveritelnykh-uslugakh-otpravlen-na-dorabotku

Сьогодні, 06 листопада 2017 року, Президент України підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон). Цей закон у більшій своїй частині дублює Регламент ЄС № 910/2014. Прийняття Закону головним чином і обумовлене обов’язком України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу. Тобто наша держава приєднується до простору єдиного застосування стандартів eIDAS у сфері електронних трансакцій.

Електронні довірчі послуги є новим поняттям для українського законодавства, проте не явищем. Відсутність вичерпного переліку послуг електронного цифрового підпису у Законі України «Про електронний цифровий підпис» надавала можливість надання електронних довірчих послуг і до прийняття Закону.

Електронними довірчими послугами, зокрема, є:

- електронний підпис (використовується для ідентифікації особи підписанта);

- електронна печатка (використовується для визначення походження та перевірки цілісності електронних даних, до яких прикріплюється);

- електронна позначка часу (використовується для проставлення відмітки часу на електронних даних);

- реєстрована електронна доставка (використовується для передачі електронних даних);

- сертифікат автентифікації веб-сайту (використовується для підтвердження зв’язку веб-сайту з особою, якій видано сертифікат).

Разом з тим існує три рівні довіри до електронних довірчих послуг: низький, середній та високий. Електронний підпис чи печатки всіх рівнів не можуть бути визнаними недійсними та позбавленими можливості розглядатись як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд, але лише кваліфікований електронний підпис має однакову юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. У зв’язку з цим особлива увага приділяється регулюванню діяльності саме кваліфікованих постачальників електронних довірчих послуг.

Що ж до державного регулювання, то широкі повноваження у сфері електронних довірчих послуг надаються Кабінету Міністрів України. Вищий виконавчий орган встановлює обов’язкові вимоги до електронних довірчих послуг, а також порядок перевірки їх дотримання, порядок проведення процедури оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг, вимоги до Довірчого списку. Це виглядає недоречно, оскільки Кабінет Міністрів України повинен координувати діяльність органів виконавчої влади, а не консолідувати механізми державного впливу у своєму апараті.

Також використання будь-яких електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом, та здійснення деяких нотаріальних дій також стає можливим в електронній формі із використанням кваліфікованого електронного підпису, що є безсумнівним кроком вперед.

Із негативного хочеться відмітити недостатність уваги до розкриття суті окремих видів електронних довірчих послуг (наприклад, сертифіката автентифікації веб-сайту) та їхнього призначення, що дуже негативно вплине на правозастосовну практику. Судді та держслужбовці не зможуть правильно використати норми Закону без коректного розуміння явища.

Отже, Закон містить положення, що були необхідні для України у реформуванні сфери електронних трансакцій з метою їх популяризації з одночасним балансом між надійністю та простотою доступу до них. Частково Закон впорався із зазначеним завданням, але у майбутньому на підзаконному рівні ми можемо отримати більш цілісне і досконале регулювання постачання електронних довірчих послуг.

Голод Александр
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий