Записи

медиа

ЯК ДЕРЖАВИ КОНТРОЛЮЮТЬ МЕДІА-КОНТЕНТ: РОСІЯ VS УКРАЇНА, США VS РОСІЯ

Медиа-контент

 

Згідно з інформацією прес-центру Національної суспільної телерадіокомпанії України Роскомнагляд поскаржилась на зміст прямого ефіру НСТУ шляхом подачі скарги на YouTube. Після цього прямий ефір передачі «Знай наших», за словами НСТУ, було заблоковано.

Спірна програма була присвячена чоловікові, який повернувся із зони АТО, де перебував як доброволець у складі забороненої у Росії організації.

З листа від компанії YouTube, частину тексту якого оприлюднила НСТУ, випливає, що ця програма, на думку Роскомнагляду, «містить заклики до масових протестів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових (публічних) заходах, що проводяться, порушуючи встановлений порядок».

Загалом це далеко не єдиний випадок, коли Роскомнагляд намагається здійснювати цензуру українського медіа-вмісту. Зокрема, уже відомі спроби заблокувати контент шляхом звернень до провайдера послуг хостингу. Тоді провайдер прийняв рішення не здійснювати будь-яких дій щодо матеріалів за записами російського органу.

Для того аби заблокувати прямий ефір на YouTube, у Росії могли скористатись декількома способами. Це могло бути формування стандартної скарги на веб-сайті та додавання супутнього листа (згадайте кнопку «поскаржитись» у додатковому меню справа під відео) або ж надіслання листа за допомогою «веб-форми правових запитів» тощо.

Відповідно до умов користування сервісом YouTube може в будь-який час і без надання попереднього повідомлення, діючи виключно на власний розсуд, видалити Контент та/або закрити акаунт користувача за розміщення матеріалу з порушенням правил сервісу.

У цьому контексті цікавим є досвід США, де активно обговорюється питання боротьби з російським втручанням в інформаційну сферу шляхом залучення сервіс-провайдерів.

Ще у середні 90-х Конгрес США, розглядаючи питання регулювання діяльності інтернет-сервіс-провайдерів (ISP), визначив не обмежувати їх діяльність в інтересах США, аби інтернет розвивався та процвітав у сферах комерції, комунікацій та освіти. Ця декларативна норма знайшла закріплення у розділі 230 Закону про порядність комунікацій, яким встановлено широкий імунітет ISP стосовно контенту третіх осіб, що розміщується на сайтах провайдерів. Іншими словами, моніторити вміст і законність контенту більше не було їхньою роботою.

Після подій Президентських виборів 2016 року ситуація стрімко змінюється.  Нещодавно представники «Фейсбук», «Гугл» та «Твіттер» надали показання Сенату США стосовно повідомлень, що містять ознаки російської пропаганди у своїх мережах. Лише на фейсбуці однією російською групою було опубліковано більше 80 тисяч повідомлень про американські вибори, а кількість її учасників досягла 126 мільйонів користувачів. Звісно, «Фейсбук» не доклав (і не був зобов’язаний докласти) жодних зусиль для перевірки достовірності цих постів.

За наслідками таких зустрічей «Фейсбук» вже висловив налаштованість гарантувати прозорість ідентифікації користувача та достовірність поширених даних через застосування факт-чекінгу, особливо в контексті виборчих процесів. Одночасно відновилися дискусії стосовно позбавлення провайдерів, на кшталт «Фейсбук», мережевого імунітету або принаймні внормування обмежень такого імунітету.

Окрім того, проект оборонного бюджету США на 2018 рік дозволить телевізійним провайдерам обмежити російський державний контент.

Так, проект бюджету включає розділ «Протидія російські агресії», яким пропонується обмежити російський державний контент у телемережах. У тексті документа декларується, що «російська продовжувана агресія – включаючи захоплення Грузії у 2008 році та України в 2014 році …не лише конституює загрозу інтересам безпеки США та союзників і партнерів у Європі, а й становить небезпеку інтеграційним процесам західних демократій».

З огляду на це закріплюється право багатоканальної системи розподілу телевізійних програм (MVPD), себто кабельних та супутникових телевізійних провайдерів, не показувати відеоконтент, що є власністю, контролюється чи фінансується урядом Російської Федерації. Відтак провайдери мають право відмовляти таким замовникам у своїх послугах.

Це демонструє намір авторів проекту надати американським провайдерам змогу розривати контракти з російськими каналами на законних підставах та без жодних негативних наслідків. До того ж прийняття проекту буде мати наслідком обмеження комерційних зобов’язань сервіс-провайдерів США на включення російських телеканалів у пакети послуг.

 

АНАСТАСІЯ СИТНИЦЬКА та

КАТЕРИНА ТИЩЕНКО

Тыщенко Екатерина
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий