Записи

Телевидение и радиовещание

ЗАТВЕРДЖЕНІ ЗМІНИ ДО ІНСТРУКЦІЇ ПРО ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВІРОК ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ ТА ПРОВАЙДЕРІВ ПРОГРАМНОЇ ПОСЛУГИ

Zakon1

На засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що відбулося 09 вересня 2017 року, були затверджені зміни до Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Національної ради, приводом для внесення змін до Інструкції стали зміни до законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, зокрема щодо частки національного аудіовізуального продукту, часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, обсягу ведення передач державною мовою.

Документ у новій редакції має бути переданий на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і опублікований, після чого можливо буде здійснити аналіз остаточного тексту нової Інструкції.

Проект змін до цього регуляторного акта Національна рада оприлюднила для громадського обговорення 30 червня 2017 року.

Із аналізу змісту розміщеного на сайті Нацради проекту Інструкції слідує, що Національна рада спробувала означити порядок проведення моніторингу телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, визначити, що перевірки можуть бути не лише планові та позапланові, а й виїзні та безвиїзні, і видалила розділ Інструкції про порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення та порушення Закону України «Про рекламу» під час проведення перевірок ліцензіатів.

Тож у запропонованому проекті Інструкції Нацрада нарешті спробувала дати визначення таким поняттям, як «моніторинг» та «акт моніторингу», і визначити порядок проведення цього самого моніторингу. Так, зокрема, в проекті Інструкції було визначено, що моніторинг – це комплекс заходів, спрямованих на фіксацію та аналіз мовлення або програмної послуги, який здійснюється шляхом запису, перегляду (прослуховування) телерадіопрограм, що розповсюджуються ліцензіатами. Об’єктами моніторингу є телерадіопрограми, які транслюються (ретранслюються) на території України, та телерадіопрограми, які надаються у складі програмної послуги. Службовим документом, що складається уповноваженими особами Національної ради та у якому відображаються результати моніторингу є акт моніторингу (Інструкцією передбачений перелік інформації, що зазначається в таких акті моніторингу програм і передач телерадіоорганізацій та акті моніторингу провайдера програмної послуги).

При цьому в Інструкції Нацрада визначила коло осіб, які можуть проводити моніторинг. Такими є:

-          представники Національної ради в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, працівники їх секретаріатів;

-          працівники відповідних структурних підрозділів Національної ради, до посадових обов’язків яких належить здійснення моніторингу.

Цікавим є також і те, що Нацрада в проекті Інструкції визначила види моніторингу, а також означила процедуру проведення моніторингу. Зокрема, особи, що наділені повноваженнями проводити моніторинг, можуть проводити комплексний, тематичний та вибірковий моніторинг. При цьому комплексний моніторинг здійснюється для дослідження всіх параметрів програми протягом обсягу часу, визначеного ліцензією на мовлення, чи надання програмної послуги ліцензіатом, тематичний здійснюється для дослідження певних параметрів телерадіопрограми або програмної послуги, а вибірковий – для дослідження мовлення ліцензіата у визначені проміжки ефірного часу.

Порядок проведення моніторингу програм і передач такий:

1) запис та збереження телерадіопрограм;

2) перегляд (прослуховування) записаних телерадіопрограм;

3) аналіз отриманих результатів та складання акта моніторингу;

4) зберігання телерадіопрограм (у разі необхідності).

Моніторинг телерадіопрограм, які надаються у складі програмної послуги, здійснюється через встановлення їх переліку, черговості, порядку формування пакетів програмної послуги та порядку розповсюдження, визначеного законодавством України та Національною радою.

Ще одним нововведенням у проекті Інструкції є градація перевірок на планові, позапланові, виїзні, безвиїзні. Безвиїзною перевіркою відповідно до визначення, наданого в Інструкції, є позапланова перевірка ліцензіата уповноваженими особами Національної ради, що не передбачає виїзд уповноважених осіб Національної ради за місцезнаходженням ліцензіата. Виїзною є планова або позапланова перевірка ліцензіата уповноваженими представниками Національної ради, що передбачає виїзд уповноважених осіб Національної ради за місцезнаходженням ліцензіата.

Як бачимо, в Інструкції заплановано визначити новий для Нацради вид перевірки – безвиїзну перевірку. Інструкцією визначено, що безвиїзна перевірка проводиться у разі прийняття Національною радою рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення позапланової перевірки у робочий час, встановлений Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Національної ради. Безвиїзна перевірка проводиться на підставі наказу та за умови надсилання ліцензіату копії наказу про проведення безвиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення такої перевірки, на підставі наявних документів, а також даних з відкритих джерел. Присутність ліцензіата під час проведення безвиїзної перевірки не обов’язкова. Традиційно за результатами проведення безвиїзної перевірки складається акт, до якого додаються матеріали перевірки. Один примірник акта надається ліцензіату протягом 5 робочих днів з дня його складання.

Також проектом Інструкції був розширений перелік підстав для проведення позапланових перевірок. Зокрема, отримання інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії, також вважатиметься підставою для проведення перевірки.

Крім цього, у проекті Інструкції, розміщеному на сайті Нацради для громадського обговорення, було дещо розширене поняття «відмова ліцензіата у проведенні перевірки», що може вважатися підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії. Такою «відмовою» буде вважатися, окрім відсутності ліцензіата за місцезнаходженням, вказаним у ліцензії, ще й:

-          відмова в доступі уповноважених посадових осіб Національної ради до проведення перевірки (зокрема, ненадання у повному обсязі документів, необхідних для проведення перевірки);

-          відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата (на час проведення перевірки);

-          відмова в доступі уповноважених осіб Національної ради до головної станції провайдера програмної послуги для здійснення моніторингу ліцензіата.

Фактично ненадання ліцензіатом під час проведення перевірки у повному обсязі документів, необхідних для проведення перевірки, може бути підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії.

Неманихина Екатерина
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий