Записи

Уголовное право

Зареєстровано новий законопроект про антикорупційний суд

db6d292e2bb300a0b09b7af2bad35aad

22.12.2017 року у Верховній Раді України зареєстровано позначений Президентом України як невідкладний законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд».

Нагадую, що Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання створити найближчим часом спеціалізований антикорупційний суд. Як наголошується міжнародними експертами у сфері протидії корупції, «зневіра в спроможності традиційного механізму правосуддя належним чином долати корупцію спонукає багато країн створити спеціалізовані антикорупційні установи. Найбільш поширеним аргументом на користь створення спеціалізованих антикорупційних судів є потреба у більш ефективному та швидкому розгляді справ про корупцію та пов’язана з нею потреба подати сигнал національній та міжнародній спільності про те, що країна розпочала серйозну боротьбу з корупцією».

Після тривалих політичних дискусій було відкликано проект закону №6011 «Про антикорупційні суди», а згодом зареєстровано новий, вказаний вище.

Система судів чи один суд?

Відкликаний законопроект №6011 передбачав, що систему антикорупційних судів складають Вищий антикорупційний суд та Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду України (далі – Антикорупційна палата).

Натомість новий законопроект №7440 визначає лише статус Вищого антикорупційного суду, не зачіпаючи при цьому касаційний порядок оскарження. Із наявних у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» положень про повноваження Верховного суду та чинних норм КПК стає зрозуміло, що судом касаційної інстанції є саме він. Однак, якщо у попередньому проекті було визначено, що у касаційному порядку цю категорію справ має розглядати Велика палата, то новий проект це питання взагалі не врегульовує. Тому, очевидно, за відсутності змін, касаційний порядок оскарження не буде відрізнятися від загального порядку для інших справ.

Цей законопроект концептуально змінює функції Вищого антикорупційного суду, визначаючи його і як суду апеляційної інстанції (передбачена Апеляційна палата у складі ВАС, а не Верховного суду, як це було у законопроекті №6011).

Судове санкціонування та контроль на стадії досудового розслідування також буде забезпечувати цей суд – передбачено призначення слідчих суддів. Слідчі судді обиратимуться строком на один рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль При цьому слідчим суддею за положеннями цього законопроекту не може бути суддя Апеляційної палати (ч.3 ст.5 проекту).

Звертаю увагу, що наразі для контролю над негласними слідчими діями КПК передбачає окремий порядок – дозвіл на їх проведення у передбачених випадках має надавати слідчий суддя суду апеляційної інстанції. Натомість, для справ із корупційною складовою законопроект передбачає інший порядок – санкціонувати буде слідчий суддя Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції (пропонується відповідне доповнення до ст. 247 КПК).

Місцезнаходження суду

Очевидно, що територіально мова буде йти про столицю – м.Київ, хоча законопроект прямо на це не вказує:

«Судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції розміщуються в межах одного населеного пункту. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду також розміщується в межах одного населеного пункту.» (ч.1 ст.15 проекту).

Вищий антикорупційний суд, його палати та апарат будуть розміщуватися в окремому від інших судів, державних органів, їх територіальних, структурних підрозділів, представництв, органів місцевого самоврядування, установ, організацій приміщенні.

Законопроект ще містить особливе застереження щодо розміщення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: вона та судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції не можуть розміщуватися в одному будинку.

Які справи буде розглядати суд?

Законопроект №7440 передбачає доповнення КПК новою статтею 33-1, яка повинна врегулювати предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.

«Стаття 33-1. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду

1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 Кримінального кодексу України, інших пов’язаних із такими злочинами та об’єднаних із ними в одне кримінальне провадження злочинів за умови, що розмір предмета злочину (предметів злочинів) або завданої ним (ними) шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (злочинів).

2. Слідчі судді Вищого антикорупційному суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою цієї статті.

3. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадків, передбачених абзацом другим частини тринадцятої статті 31 та абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).»

Тобто, передбачена ознака щодо видів злочинів, а також інша – обов’язкове заподіяння шкоди у розмірі не менше 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у першій половині 2018 року цей мінімум становитиме 1762 грн), тобто понад 800 000 грн. Тут слід відразу покритикувати авторів, оскільки шкода не є обов’язковою ознакою складу  для близько половини видів злочинів із переліку (вони є формальними, а не матеріальними складами). Наприклад, для ст.ст. 368 та 369 КК (надання та одержання неправомірної вигоди) сума неправомірної вигоди – це ознака предмету злочину (об’єкт злочину), а не заподіяної цим злочином шкоди (а це ознака об’єктивної сторони злочину). Виходить, можна вчинити серйозне корупційне правопорушення (те ж отримання неправомірної вигоди), не завдавши при цьому матеріальної шкоди. Однак правоохоронці будуть змушені «вишукувати» цю неіснуючу шкоду, проводити відповідні експертизи, лише аби направити справу до Вищого антикорупційного суду.

Очевидно, що за такого визначення предметної підсудності не всі злочини, які розслідуються НАБУ, будуть розглядатися Вищим антикорупційним судом. Одночасно із цим до підслідності цього суду потрапляють справи, які знаходяться у провадженні інших правоохоронних органів (теоретично це може бути і звичайний «райвідділ»).

Нагадую, що відкликаний законопроект №6011 підсудність визначав інакше: Вищий антикорупційний суд мав розглядати всі справи, досудове розслідування щодо яких здійснювало НАБУ чи його територіальне управління. Автори нового законопроекту №7440 у пояснювальній записці такий підхід різко розкритикували з огляду на те, що концептуально неправильно визначати підслідність суду за суб’єктною ознакою (а НАБУ ж уповноважене здійснювати розслідування щодо певної категорії осіб), оскільки це означало б створення спеціального суду, забороненого Конституцією України, «кишенькового» суду для НАБУ.

Однак і підхід у новому законопроекті №7440 можна піддати критиці. Так, за основу для визначення категорії справ, підсудних Вищому антикорупційному суду, взято один в один визначення корупційних правопорушень для цілей КК, що визначено у примітці до ст.45 КК:

 «Примітка. Корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.».

Цей перелік корупційних злочинів далеко не досконалий, оскільки тут не передбачено ряд інших злочинів, пов’язаних із корупційними (той же протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань, який вчиняється виключно з метою одержання неправомірної вигоди /ст. 369-3 КК/ чи інші випадки зловживання службовим становищем, наприклад, втручання у вибори / ч.3 ст.157 КК/, що вчиняються з корупційних мотивів), а так само містить вказівку на злочини, які не є корупційними (наприклад, порушення правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель/ст.320 КК/). Складається враження, що автори цієї примітки досить примітивно віднеслись до «пошуку» складів корупційних злочинів у Кримінальному кодексі, вказавши лише на ті, де як частина діяння визначено «зловживання службовим становищем», але не «використання службового становища».

Тому не слід повторювати цю помилку при окресленні компетенції Вищого антикорупційного суду. Необхідно передбачити ширший і більш досконалий перелік корупційних злочинів, виключивши із них ті, які не обов’язково мають корупційну складову (це ж не означає, що якщо такі злочини поєднані із вчиненням корупційного злочину, справи слід буде роз’єднувати і вони не будуть розглядатися Вищим антикорупційним судом), передбачивши натомість і ті, які були «випущені» із примітки до статті 45 КК (із відповідним уточненням цієї примітки).

Хто перевірятиме доброчесність кандидатів у судді?

Для цього у законопроекті №7440 передбачений відмінний від Громадської ради доброчесності допоміжний орган – Громадська рада міжнародних експертів. До її складу будуть входити не більше 7 осіб, призначених ВККС України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

Вимоги до кандидатів:

-          Бездоганна ділова репутація;

-          Високі професійні та моральні якості;

-          Суспільний авторитет;

-          Досвід роботи не менше 5 років по впровадженню за кордоном чи в міжнародних організаціях сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією.

Ці особи обиратимуться строком на 2 роки без права повторного призначення.  Сам орган повинен функціонувати 6 років.

Орган буде працювати на громадських засадах і безоплатній основі.

Нагадую, що за попереднім проектом функцію щодо підготовки висновків про доброчесність кандидатів на посаду Вищого антикорупційного суду мала здійснювати Громадська рада доброчесності.

Сегеди Тимея
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий