Записи

интеллектуальная собственность

«And I wish I was special…» Radiohead / Lana Del Rey?

Radiohead - Lana Del Rey.

Другий тиждень 2018 року ознаменувався гучним скандалом, головними фігурантами якого стали легенди британського року Radiohead та відома американська поп-співачка Lana Del Rey, яку рокери звинуватили у плагіаті.

Влітку 2017 року Lana Del Rey випустила альбом «Lust for Life», що швидко став успішним: отримав популярність у слухачів і, як наслідок, посів перші місця у хіт-парадах Америки та Британії. Окрім інших композицій, до нього увійшов трек «Get Free», що і викликав невдоволення Radiohead.

А все тому, що він виявився надто схожим на перший сингл Radiohead «Creep», який побачив світ ще у 1992 році і досі є однією з найвідоміших пісень у світі.

Видання «The Sun» стверджувало, що юристи сторін намагалися вирішити конфлікт і не доводити справу до суду. При цьому Radiohead вимагали виплатити їм компенсації чи включення їхніх імен до складу авторів з подальшим отриманням авторських відрахувань[1].

Згодом у Twitter співачка підтвердила інформацію про позов від Radiohead та зазначила, що при написанні своєї пісні треком «Creep» не надихалася, та гурт все одно наполягає на 100 % авторських відрахувань (представники співачки пропонували 40 %, але Radiohead відмовили). Відтак спір сторони будуть вирішувати у суді.

Зі свого боку компанія «Warner/Chappell», яка представляє інтереси Radiohead, спростувала слова Lana Del Rey, про те, що Radiohead вимагають всі права на «Get Free», як і те, що вони подали позов до суду на співачку. На якій стадії конфлікт зараз, невідомо.

Це далеко не перший випадок, коли різних музикантів «спіймали» на копіюванні «Creep». Зокрема, схожості знайдено між треком Radiohead та піснею «Midnight Train» з останнього альбому англійця Сема Сміта чи композицією «Любочка» російської групи «Маша и медведи».

Цікаво те, що гурт надзвичайно рідко виконує «Creep» на концертах та взагалі не любить трек, що приніс їм всесвітню популярність. Іронічно, але причиною такої активної «нелюбові» до пісні, можливо, є те, що свого часу через неї звинуватили у плагіаті самих Radiohead. Так, Альберт Хаммонд і Майк Хейзелвуд (гурт «The Hollies») «повісили» на британців запозичення мелодії їхнього треку «The Air That I Breathe», створеного ще у 70-х. Тоді Radiohead погодились включити авторів «The Air That I Breathe» у список авторів «Creep», а також відраховувати їм роялті. Тож осад від історії не міг не залишитися.

Плагіат у музиці – неоднозначне питання, пов’язане з особливістю і складністю сфери.

Музичний твір характеризується наявністю таких елементів: мелодії, гармонії, темпу, тактів, фактури, метра, ритму, вербального тексту тощо. Їхня оригінальність, а також оригінальність їх поєднань і робить музичний твір таким, що охороняється авторським правом.

Однак самостійна охороноспроможність кожного окремого елемента (а особливо гармонії) музичного твору доволі спірна і може викликати дискусії. Основна позиція зводиться до того, що гармонія апріорі не може бути об’єктом авторського права. Оскільки, на відміну від мелодії, оригінальна гармонія рідко зустрічається і лише у поєднанні з мелодією та ритмом створює щось оригінальне. Водночас існує альтернативна позиція, відповідно до якої не можна заздалегідь виключити можливість створення неповторної гармонії. Відтак за умови доведення заінтересованою особою оригінальності гармонії в такому конкретному випадку вона, імовірно, підлягатиме правовій охороні[2].

До прикладу, теорії музики відомі поняття «іменна гармонія» / «іменний акорд» – нетривіальні акорди, співзвуччя, що систематично використовувались композиторами і стилістично вирізняли їх з-поміж інших музичних творів. Вони отримали свої назви за іменем композитора, що їх «відкрив», використовував у своїх творах. Наприклад «рахманіновська субдомінанта» або «прокоф’євська домінанта».

Взагалі музична індустрія багата на такого роду скандали і у читача може виникнути резонне питання, а чим особливий випадок Radiohead vs Lana Del Rey?

З одного боку, наявна певна мелодична і гармонічна схожість треків «Get Free» та «Creep», близькість гітарної партії, темпу тощо, у той же час треки стилістично різні, мають інші форми звучання голосу виконавців та музичних інструментів.

Саме це і є найбільш цікавим/складним у справі, адже гармонія «Creep» є доволі простою і складається з 4 акордів, однак у кінці відходить від заданої мажорної тональності і змінює її на мінор, що фактично нетипово. Крім того, у версії Radiohead гітарист обігрує акорд по нотах, а у версії Lana Del Rey гітарист бере акорд і робить такий собі «бринь». При цьому акорди та їх послідовність – ідентичні.

Складається ситуація, за якої треки є начебто різними, але при цьому навіть пересічний слухач помітить у них багато схожого. Однак якщо визнавати плагіатом треки, в яких однакова гармонія, плагіатом буде чи не половина існуючих пісень. Тож якщо справа дійде до суду, суддя повинен буде вирішити – що вважати плагіатом у музиці? А це питання вкрай важливе для усієї індустрії.

Крім того, запозичення у музичних творах та оригінальність музичних творів – часто питання оцінки та сприйняття. Будь-який музичний твір оцінюється суб’єктивно, через особисту оцінку слухача. Тож для вирішення спору найдоречніше було б звернутися до незалежних експертів задля детального та професійного дослідження ними музичних записів, адже без спеціальних знань вирішити цей спір вкрай важко.

Резонансу додає те, що в цій ситуації неможливо посилатися на те, що автори «Get Free» буцімто не чули першоджерело, адже складно знайти людину, якій ця пісня не знайома (принаймні серед професіоналів та меломанів точно). Так само складно повірити у те, що Lana Del Rey, зірка першої величини, сподівалася, що її трек «Get Free» залишиться непоміченим.

До якого рішення прийшли сторони конфлікту, наразі невідомо. Тож чи розв’яжеться конфлікт у суді, чи музиканти дійдуть згоди без залучення феміди, ми дізнаємося згодом. На момент публікації матеріалу жодних нових заяв від сторін оприлюднено не було.



[1] Поки авторами «Get Free» значиться сама Lana Del Rey, а також Кірон Мензес та Рік Ноуелс.

[2] Учеб.-практич. пособие /под ред. А.П. Сергеева. –М.: «Проспект», 2009 г. – 176 с.

Макарчук Анастасия
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий