Записи

интеллектуальная собственность

ОРЛАН ПРОГРАЛА АПЕЛЯЦІЮ ДО ЛЕДІ ГАГИ У СПРАВІ ПРО ПЛАГІАТ ІМПЛАНТІВ ДЛЯ ОБЛИЧЧЯ

гага

Французька мисткиня Орлан, що працює в жанрі боді-арту та перформативного мистецтва, програла в Паризькому апеляційному суді у справі за позовом до американської співачки Леді Гаги про плагіат.

Орлан стверджувала, що Леді Гага відтворила низку її об’єктів авторського права на обкладинці свого альбому та у кліпі «Born this way» – першою чергою зображення тілесних трансформацій, включаючи імпланти для обличчя. Орлан відома лозунгом «модифікуй реді-мейд», адже саме тіло вона розглядає як реді-мейд та за допомогою пластичної хірургії бореться з усталеними стандартами краси.

Нагадаємо, що позов про плагіат двох творів мисткині, Orlan Bumpload та Woman with Head, а також про недобросовісну конкуренцію було подано до Паризького трибуналу ще у 2012 році. Французька мисткиня також зауважила, що при декламуванні «The Manifesto of Mother Monster» Леді Гага використала Орлановий «Manifesto of Carnal Art» без згоди авторки. Тоді Орлан вимагала у Леді Гаги компенсувати їй шкоду у розмірі 31,7 мільйонів доларів або 7,5 % роялті від продажів альбому.

Згодом після рішення Паризького трибуналу про те, що монополією на ідею перетворення людського тіла у гібрид Орлан не володіє, позовні вимоги було звужено та сконцентровано на такому елементі недобросовісної конкуренції за законодавством Франції, як «паразитуюча комерційна поведінка», більш перспективній формі захисту перформансу від незаконного привласнення.

Паразитуюча комерційна поведінка відрізняється від недобросовісної конкуренції тим, що сторони не мають, власне, перебувати у конкуруючих відносинах. Доведення базується на двох обставинах: по-перше, позивач є економічним гравцем (economic agent) та, по-друге, відповідач мав намір скористатися ґудвілом позивача, імітуючи чи копіюючи його твір у своєму. Повертаючись до справи Орлан, у Паризького апеляційного суду не виникло сумнівів у першому, однак суд відхилив припущення стосовно навмисного запозичення ґудвілу іншої мисткині, ім’я якої менш відоме ніж самої Леді Гаги.

Дійсно, Леді Гага посилалася на те, що ні французька мисткиня, ні її хірургічні експерименти не були відомі творчій команді Леді Гаги. До того ж джерелом натхнення вона назвала фешн-шоу Олександра Макквіна 2010 року, на якому він також використовував протезування обличчя при розробленні мейк-апу для своїх моделей.

Загалом судовий спір зачіпає багаторічні дебати, що точаться у світі мистецтва: чи може боді-арт чи перформанс захищатися від комерційного привласнення? Рішенням суду у цій справі було надано ствердну відповідь «так». Втім відмова у задоволенні позовних вимог у суді першої та апеляційної інстанції свідчить про те, що плагіат цих мистецьких творів нелегко довести у суді.

Ситницкая Анастасия
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий