Записи

налоговое право

Перспектива оподаткування іноземних інтернет-компаній в Україні

01IT

На жаль, сьогодні міжнародні інтернет-гіганти часто оминають оподаткування за отриманий прибуток шляхом надання послуг (зокрема, рекламних послуг) у мережі Інтернет. Поки що немає механізму сплати такого податку через низку прогалин в нашому законодавстві. Саме тому останнім часом перед українським законодавцем постало питання про те, як оподаткувати суб’єктів-нерезидентів (зокрема, таких інтернет-гігантів як Google, Facebook, Amazon, Apple) та отримати додатковий дохід у бюджет України.

Якщо звернутися до ст. 1 ЗУ «Про рекламу», ми побачимо, що реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо такої особи чи товару. Отже, виходячи із зазначеного, реклама в мережі Інтернет вважається рекламою в її класичному розумінні.

Водночас у пп. 141.4.1 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) чітко визначено, що доходи, отримані нерезидентом із джерела їх походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними цією статтею. Окрім того, на плечі суб’єктів господарювання, які надають рекламні послуги, лягає обов’язок зі сплати ПДВ до українського бюджету. П. 186.3 ст. 186 ПКУ передбачено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг (у тому числі рекламних послуг) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Платниками податку з‑поміж нерезидентів, відповідно до пп. 133.2 ст. 133 ПК України, вважаються юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно‑правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, а також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції щодо таких нерезидентів чи їх засновників.

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що дохід із джерелом походження з України від господарської діяльності виникає у нерезидента в тому випадку, коли така діяльність здійснюється через постійне представництво на території України.

Іншими словами, якщо нерезидент, який не має в Україні представництва та надає послуги з виготовлення та/або розповсюдження реклами резиденту України, не здійснює господарську діяльність на території України, то виплата на користь такого нерезидента не є доходом з джерелом походження з України та не вважається об’єктом оподаткування. Проаналізуємо це питання крізь призму законодавства різних іноземних країн та ЄС.

Європейська Комісія

21.03.2018 р. Європейська комісія внесла на розгляд пропозицію Директиви №2018/0072 (CNS), яка має на меті встановлення нових норм щодо корпоративного оподаткування для значної цифрової присутності інтернет-бізнесу (інтернет-концернів).

Запропонований єдиний тариф становить 3% і стягується з валового доходу, отриманого в результаті надання рекламних послуг у мережі Інтернет. Таке оподаткування стосується як нерезидентів, так і резидентів. Комісія ЄС надає відповідь на питання про те, що і де оподатковується. По суті податок визначає «значну цифрову присутність», яка може бути застосована навіть тоді, коли немає фізичної присутності (тобто особа-нерезидент) у відповідній державі-учасниці.

У який випадках застосовується такий податок за Директивою?

Дохід перевищує 7 млн євро;

Понад 100 тис. користувачів у державі-учасниці;

Більше ніж 3 тис. укладених контрактів про надання цифрових послуг;

Платник податку зареєстрований або створений в юрисдикції, з якою немає договору про уникнення подвійного оподаткування.

Поки що ця Директива не прийнята через супротив деяких країн-учасниць.

Франція

06.03.2019 р. Французький Уряд оприлюднив законопроект, яким передбачається порядок оподаткування (в розмірі 3%) цифрових компаній зі світовим доходом понад 750 млн євро, в тому числі з доходом на території Франції понад 25 млн євро таких інтернет-гігантів як Google, Amazon і Facebook. Уряд очікує прибуток від такого податку в розмірі близько 500 млн євро на рік.

Російська Федерація

Ще влітку 2016 р. Уряд РФ схвалив так званий «Податок на Google», що передбачає стягнення 18% ПДВ з операцій з продажу в мережі Інтернет електронних послуг іноземними компаніями. Згідно з цим законом, іноземна компанія, яка надає відповідні послуги на території РФ, обов’язково повинна стати на податковий облік через електронний кабінет, в якому розміщуватиме декларації. Для перевірки достовірності поданої податкової звітності податківці РФ наділяються додатковими повноваженнями щодо одержання інформації від платіжних систем та банківських установ щодо обсягу одержаних «іноземною компанією» коштів. Ця інформація стане основою для перевірки.

Німеччина

В лютому 2019 р. Міністерство фінансів Німеччини повідомило про те, що вони розглядають питання щодо податку на прибуток від реклами в мережі Інтернет, отриманий іноземними інтернет-компаніями (такими як Google і Facebook). Ставка цього податку буде сягати 15%.

Ідея такого податку виникла після ухвалення рішення судом Індії. У травні 2018 р. суд у Бангалорі (Індія) вирішив, що індійська податкова адміністрація правомірно стягнула податок на прибуток з ТОВ «Google India Pvt.», адже платіж ТОВ «Google Ireland» за рекламні послуги «AdWords» виявився роялті відповідно до індо-ірландської угоди про уникнення подвійного оподаткування. Після цього рішення деякі податківці Німеччини були здивовані, адже раніше ніхто навіть не думав, що платежі за онлайн-рекламу можуть називатися роялті.

Італія

Комітет з питань бюджету Сенату Італії затвердив пропозицію про введення 6% ставки податку на цифрові послуги. Згідно з пропозицією, фіксована ставка податку буде застосовуватися до продажу таких цифрових послуг як онлайн-реклама в розмірі 6% від вартості продажу.

Нова Зеландія

Уряд Нової Зеландії після обговорення погодився зробити деякі поправки в податковому законодавстві, щоб транснаціональні компанії сплачували справедливу частку податку. Уряд обґрунтував свою позицію тим, що компанії, які пропонують онлайн-рекламу в мережі Інтернет, торгові платформи та ін., наразі отримують значний дохід від громадян Нової Зеландії без сплати податку на отриманий дохід. Сума заробітку таких компаній на території Нової Зеландії сягає приблизно 2,7 млрд новозеландських доларів (1,86 доларів США). Наразі чиновники доопрацьовують новозеландський проект закону щодо цього податку. Найімовірніше, він буде опублікований у травні 2019 р.

Перелік країн ЄС та Азії, що впровадили або думають над впровадженням такого податку, не обмежується вище зазначеним списком.

Отже, дослідивши українське та іноземне податкове законодавство й перспективи запровадження такого податку, мусимо визнати, що законодавцю України потрібно швидше наважуватися на впровадження нових норм до Податкового кодексу України, якими буде врегульовано питання щодо оподаткування іноземних інтернет-компаній, які отримують значний дохід від українських інтернет-користувачів (зокрема, від рекламних послуг у мережі Інтернет). Адже наразі такі компанії як Google, Facebook сплачують податок лише в тих країнах, де зареєстрований їхній головний офіс, оминаючи таким чином оподаткування за отриманий прибуток від надання рекламних послуг у мережі Інтернет на території України.

На нашу думку, з метою введення такого податку на території України потрібно уточнити такі основні поняття як «електронні послуги», місце їх постачання, момент їх постачання, роль та обов’язок податкових агентів, дохід і прибуток у контексті податку на прибуток тощо. Особливу увагу потрібно приділити оподаткуванню доходів, які виплачуються резидентам України нерезидентами.

Jurblog
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий