Записи

интеллектуальная собственность

Юристи в креативі

юристи в креативі

24.04.2019 р. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про види економічної діяльності, що належать до креативних індустрій. Окрім діяльності митців, з якими зазвичай асоціюється творчість, до «креативних» віднесені послуги перекладу, рекламних агентств, комп’ютерне програмування, дослідження та експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук, послуги зв’язків із громадськістю, телевізійне- та радіомовлення тощо. Загалом, сьогодні важко уявити сферу діяльності, якій зовсім не властива творчість, адже пошук нових ідей та рішень — це по суті творчий процес. У зв’язку з цим результати творчої праці можуть існувати не лише в галузях, законодавчо віднесених до креативних, але й фактично в будь-яких сферах діяльності.

Інтелектуальна власність

Наявність результатів творчої праці обумовлює необхідність особливого регулювання відносин нормами права інтелектуальної власності. Юристам потрібно чітко розмежовувати право власності та право інтелектуальної власності. Для правників, які не спеціалізуються в ІР‑сфері, різниця може бути неочевидною, в результаті чого деякі суттєві положення мають ризик бути упущеними зі сфери регулювання.

Складаючи договір або оформлюючи будь-який інший правочин, потрібно детально прописувати умови передачі прав на результати творчої праці. Формулювання не повинно обмежуватися абстрактною вказівкою про передання «всіх прав», оскільки закон чітко визначає, що майнові права, не зазначені в договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Необхідно детально описувати всі погоджені сторонами права, всі дозволені способи використання, а також строк і територію дії прав.

В більшості випадків договори, які стосуються результатів творчої праці, мають змішаний характер. Вони включають умови про послуги (роботи) та умови про передачу прав інтелектуальної власності. Створення на замовлення зовсім не означає автоматичну передачу авторських прав. Приміром, у разі замовлення рекламних послуг потрібно врегулювати не лише умови надання послуг та процедуру передачі рекламних носіїв, але й умови передання авторських прав та необхідних дозволів.

Відсутність у договорі положень про авторські права може призвести до того, що використання замовлених матеріалів відбуватиметься з порушенням, а замовник нестиме пов’язані з цим ризики. Наприклад, зараз нерідкими є випадки, коли фотографи забороняють моделям, які брали участь у фотосесії, використовувати свої знімки. З юридичної позиції, такі вимоги є правомірними, оскільки замовляючи фотозйомку або просто беручи в ній участь у ролі моделі, ні замовник, ні модель автоматично не набувають прав інтелектуальної власності на відзнятий матеріал. Тому без письмового договору ніхто, крім фотографа, не матиме права опублікувати матеріал, здійснити його тиражування чи інше використання.

Фіксація передачі результату творчої праці

Якщо правові питання юрист може вирішити самостійно, то для оформлення передачі результатів творчої праці потрібна взаємодія з відповідними спеціалістами замовника. Складність полягає в тому, що об’єкт інтелектуальної власності — це нематеріальний актив, який не завжди можна легко ідентифікувати та зафіксувати. Найпростіший випадок, коли мова йде про передачу книги, ілюстрації чи іншого об’єкта, який має зрозумілу об’єктивну форму. Роздруківку з такими творами можна додати до акта приймання-передачі, вирішивши таким чином питання з юридичним оформленням.

Якщо мова йде про складні об’єкти (наприклад, комп’ютерні програми, що мають сотні сторінок коду, який постійно оновлюється), здійснити фіксацію може бути складно. У таких випадках юристу потрібно разом з відповідним спеціалістом клієнта здійснювати пошук оптимального способу передачі та документування цього факту. Це може бути матеріальний носій, реквізити якого вносяться до акта приймання-передачі, або посилання на відповідний ftp-сервер, через який передається програма, або репозитарій, або інший спосіб.

Окрім того, потрібно пам’ятати, що над створенням програмного забезпечення часто працює значна команда розробників. Всі вони володітимуть авторськими правами, всі вони повинні їх передати. Налагодження взаємодії з авторами повинен здійснювати менеджер проекту, з яким буде вести комунікацію юрист.

Потрібно також брати до уваги, що у процесі створення програми розробники часто використовують відкритий код. Умови ліцензії на такий код можуть передбачати обмеження. Надалі такі обмеження мають ризик стати причиною проблем для власника софту. З огляду на зазначене, найменше, що може зробити юрист — це проінформувати клієнта про ризики, погодити та документально оформити умови використання відкритих програмних забезпечень. В майбутньому вже комплаєнс-менеджер буде здійснювати контроль за дотриманням розробниками описаних юристом умов.

Оформлення додаткових дозволів

Варто пам’ятати, що маючи справу з креативними галузями, окрім передачі авторських прав, може з’явитися потреба в оформленні додаткових дозволів і згод. Така потреба обумовлена існуванням особистих немайнових прав фізичної особи, яка залучена до створення творів (наприклад, право на використання імені, право на фіксацію зображення особи на фотографії чи відео). Особливістю цієї категорії прав є те, що вони тісно і нерозривно пов’язані з особою власника. За законом власник самостійно розпоряджається такими правами. У зв’язку з цим потрібно пам’ятати, що отримання згоди через посередника, агента чи іншу особу, яка не є власником, може потягти за собою ризик нікчемності відповідної згоди. У питаннях авторських прав, а також у проектах відповідних згод та дозволів потрібно детально описувати способи використання, строк та територію дії.

На межі права і техніки

Юридичне консультування творчих галузей не обмежується знаннями у сфері права. Існує значна кількість питань, які перебувають на межі юриспруденції, науки й техніки. Діяльність патентного повіреного, який може кваліфіковано консультувати у сфері винаходів, корисних моделей, потребує ґрунтовних технічних знань у відповідній галузі техніки. У світовій практиці патентні повірені — це, передусім, технічні спеціалісти. Натомість в Україні більшість патентних повірених — це юристи. Правник, який не має технічної освіти, але береться за консультування у питаннях науково-технічної творчості, повинен щонайменше перебувати у тісній взаємодії з фахівцем відповідної технічної галузі.

Межа дозволеного

Під час консультування клієнтів креативних галузей часто постають питання про запозичення творчих ідей. Відомо, що законодавство не охороняє ідею. Однак під запозиченням ідеї часто розуміється, якщо не копіювання наявного твору, то його незначна переробка. На здійснення такої переробки вимагається дозвіл правовласника. Юристу потрібно пам’ятати, що немає чітких критеріїв визначення похідного твору. Тому оцінка того, чи мова йде про правомірне використання ідеї, чи про несанкціоноване створення похідного твору, завжди буде суб’єктивною та здійснюватиметься індивідуально в кожному окремому випадку.

Приміром, юрист може надавати консультацію щодо дизайну макета, створеного на основі графіки, яка вже існувала раніше. Здійснюючи порівняння макета з прототипом, необхідно звертати увагу як на загальне враження від порівняння, так і приділяти увагу деталям. Зокрема, оцінюючи загальне враження, потрібно відповісти на питання про те, яка вірогідність сплутування обох дизайнів, а досліджуючи деталі зображень, необхідно встановити, чи відбулося їх копіювання.

Також у клієнтів креативних галузей нерідко виникають питання щодо використання чужих творчих доробок як елементів власних творів. Наприклад, використання фрагментів пісень, фільмів, кліпів для їх долучення до власних матеріалів. Загалом, законодавство дозволяє використання цитат, але складність полягає в тому, що підхід до їх визначення є достатньо оціночним та умовним.

Зокрема, цитата в законі визначається як «короткий уривок», обсяг якого виправданий поставленою метою. При цьому всупереч думці, яка панує у творчих колах, що «короткий» означає певну кількість відсотків від загального обсягу матеріалу (приміром, 30%), на практиці законодавець не регламентує такі обсяги. Тому оцінка прийнятності цитати повинна здійснюватися окремо в кожному конкретному випадку, враховуючи судову практику.

Також потрібно пам’ятати про умови використання цитат, які на практиці зазвичай не виконуються. Зокрема, увагу клієнтів необхідно звертати на вказівку автора оригінального матеріалу, джерела запозичення, а також на те, що фрагмент повинен включатися до нового твору з визначеною законом метою. Потреба у використанні уривку має бути обумовлена критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого він включається.

Письмова ліцензія

Одним з проблемних питань, що може викликати нерозуміння у клієнтів креативних галузей, є письмова форма ліцензії. Саме на ній наполягають українські юристи, оскільки цього вимагає національне законодавство. Однак у діджитал-середовищі укладення письмового договору чи підписання акта приймання-передачі є майже фантастикою. Закордонні фотобанки, музичні онлайн-платформи та інші ресурси, які розповсюджують об’єкти інтелектуальної власності, використовують онлайн-форму ліцензії з користувачем.

Проте якщо дотримуватися букви українського закону, така ліцензія за своєю формою йому не відповідатиме. У випадку з авторитетними ресурсами ризики недотримання форми ліцензії можуть бути радше гіпотетичними. Такі ресурси навряд чи будуть оскаржувати дії українських компаній, які використовують придбані у них об’єкти інтелектуальної власності. Хоча про існування такого ризику юрист все ж таки повинен попередити клієнта.

Однак в інтернеті є безліч невідомих баз, походження творів у яких викликає обґрунтовані сумніви. У таких випадках придбання прав без підписання ліцензійного договору може нести суттєві ризики. Без належно оформленої ліцензії особа не зможе довести правомірність використання нею об’єкта, а це тягне за собою фінансові ризики.

Податкові аспекти

Юридичний супровід креативних проектів вимагає окремої уваги до питань оподаткування. Як зазначалося, договори, пов’язані з об’єктами інтелектуальної власності, часто мають змішану природу. У зв’язку з цим оплати в межах одного договору можуть оподатковуватися по‑різному. Як правило, у таких змішаних договорах мова йде про виконання робіт або надання послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ, а також про ліцензійну винагороду (роялті), що не обкладається ПДВ. Окрім того, для окремих видів діяльності у креативних сферах застосовуються податкові пільги. Наприклад, до 01.01.2023 р. звільненні від оподаткування ПДВ операції з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також операції з постачання програмної продукції.

Отже, юридичне консультування у творчих галузях є цікавим та водночас багатогранним процесом, який повинен враховувати специфіку відносин у сфері інтелектуальної власності.

Оксана Чайковська
оставить комментарий
Имя *
Электронная почта *
Вебсайт *
Комментарий